Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 193
Розділ 8. Відомий деморалізатор Русі
редакційному комітеті [48: 347]. Але до цих Франкових слів треба ставитися
з обережністю: він мусив виправдовуватися перед звинуваченнями Дра
гоманова, а тому його арґументи полемічно перебільшені. Факти кажуть,
що за час перебування на редакторській посаді (від серпня до кінця 1878 р.)
він надрукував 35 статтей, значна частина яких мала програмовий характер.
І навпаки: майже всі програмові статті, що їх друкувала «Praca», вийшли
з-під Франкового пера 86 .
Що ж стосується перетворення газети на загальноробітничий орган,
то така тенденція окреслилася ще в серпні 1878 р. Вже тоді Михайло
Павлик заявив, що «Praca» захищатиме інтереси всіх робітників. У 1880 р.
в одній зі своїх статтей (у той час неопублікованій) він запевняв, що саме
йому вдалося переконати видавця, робітника Йосипа Данилюка, замінити
напрямок газети 87 . Але в тому самому році саме Франко береться відповідати
на закиди Павлика на адресу «Pracy» й робить це від імені редакції газети
[48: 231, 234]. Свідчення Павлика вказують також на велику роль Йосипа
Данилюка. Він не лише редаґував газету, але й у вільний від роботи час,
вечорами та ночами, сам її набирав. Данилюкова квартира була одночасно
і мешканням його багатодітної сім’ї, і головним приміщенням редакції, і
притулком для тих її працівників, які не мали за що і де жити, – у тому
числі, і для Франка і Павлика [48: 267, 280].
Цей короткий огляд різних версій перетворення «Pracy» в загаль
норобітничий орган дає уяву про сам редакційний комітет: він не був ані
сталим, ані однорідним. Баланс стосунків у ньому мав свою динаміку.
Найсильнішими впливи Франка були від початку 1879 р. до початку
1880 р. Редакційний комітет «Pracy» задумувався як леґальне прикриття
для соціялістичного комітету – керівного органу соціялістичного руху
в Галичині, що його насправді не існувало. Як найбільше підготовлений
теоретично, Франко разом із Людвіком Інлєндером, братом Адольфа,
були головними ідеологами цього комітету. Зокрема, у 1879–1880 рр. вони
обидвоє викладали політекономію у робітничих гуртках самоосвіти [48:
249]. А в грудні 1880 р. уже втрьох (третім був поет-соціяліст Болєслав
Червінський) завершили роботу над першим програмовим документом
галицького соціялістичного руху в Галичині під назвою «Program socialistów
polskich i ruskich Wschodniej Galicji» («Програма соці