Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 194

Частина перша. Франко та його часи
руху в краї. Але безпосередні зв’язки з робітничим середовищем він
утримував щонайменше до 1886 р. 89

Дуже обмежувала Франка в його діяльності місцева влада. Він перебував
під постійним наглядом поліції, яка раз по раз обшукувала квартири, на яких
він жив 90 . Час до часу на ним нависала загроза конфіскацій, арештів і нових
судових процесів. У березні 1880 р. його заарештували в околиці Коломиї,
куди він вирушив, щоб готувати місцевого сільського вчителя Кирила Геника
до іспиту зрілости. За декілька днів до Франкового приїзду в цій самій
околиці – у селі Москалівці біля Монастириська – селянин Дмитро Фокшей
стріляв у війта і тяжко поранив його. Обшук у хаті Фокшея виявив женевські
соціялістичні видання, «Громадський друг» і «Дзвін». Поліція вирішила, що
натрапила на сліди соціялістичної змови. У Косові заарештували Павликову
сестру Анну, а Франко потрапив під арешт, бо опинився на «терені акції».
Слідство у Коломиї тривало три місяці. Суд довів, що Фокшей стріляв не з
чиєїсь намови, а з власної волі. Франка випустили. Але що він не належав
до місцевого Коломийського повіту, то його, як «волоцюгу без паспорту»,
відправлено «цюпасом» (Schuhpass) – пішки в супроводі жандарма – до
рідного села Нагуєвичів. Згодом Франко писав про це так:
Сей транспорт по поліцейським арештам в Коломиї, Станіславові,
Стрию і Дрогобичі належить до найтяжчих моментів в моїм житті. Вже
до Дрогобича я приїхав з сильною гарячкою. Тут впаковано мене в яму,
описану в моїй новелі «На дні», відти ще того самого дня (через протекцію)
послано пішки з поліціянтом до Нагуєвич. По дорозі нас заскочив дощ
і промочив до нитки. Я дістав сильну лихорадку, прожив тиждень дома
в дуже прикрих обставинах, вернув до Коломиї, щоб удатись до Геника,
прожив там страшенний тиждень в готелі, написав повістку «На дні» і на
останні гроші вислав її до Львова, а опісля жив три дні трьома центами,
найденими над Прутом на піску, а коли й тих не стало, я заперся в своїй
кімнатці в готелю і лежав півтори дня в гарячці й голоді, ждучи смерти,
безсильний і знеохочений до життя. [49: 247]

Врятував Франка готельний слуга, інколи приносячи йому в номер кілька
ложок супу. Через три дні у готелі з’явився Геник. Він допоміг Франкові
вернутися до Дрогобича по паспорт, а тоді дав йому притулок у своєму
будинку в Нижньому Березові. Коли коломийський староста дізнався про
побут Франка в околиці, він наказав негайно доставити його до Коломиї.
А оскільки у Франка не було грошей на підводу, то жандарм погнав його,
ще хворого, в літню спеку. Від тяжкої дороги у нього повідпадали нігті на
ногах. Староста, побачивши паспорт Франка, змушений був відпустити
194