Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Página 186
Частина перша. Франко та його часи
«зірки» на ньому відігравав удруге заарештований Остап Терлецький 42 .
Його промова під час судового процесу справила найбільше враження
своєю щирістю й переконаністю – аж такою мірою, що судді цілком його
виправдали 43 . Павлик же звернув увагу суддів і преси своїми виступами
про вільну любов, чим шокував публіку і через що зробився об’єктом
анекдотів 44 .
Свідчення про поведінку на судовому засіданні Франка різняться. Одні
кажуть про велике враження від його виступів 45 , інші взагалі оминають
його увагою 46 . Преса виділяла Франка серед інших оскаржених завдяки
його юначому мрійливо-веселому вигляду; він, здавалося, навіть був
задоволений з того, що став предметом уваги і відповідав на запитання
суддів по-руськи і з наївною відвертістю 47 . Попервах Франко звернув на
себе увагу слідчих винятково тією аґітаційною місією на Закарпаття, що
йому призначив був Драгоманов 48 . Але в ув’язненні він ненароком обтяжив
себе новим звинуваченням. У судовій камері він пробував розговоритися
з іншими в’язнями – трьома селянами та кухарчуком-злодієм Каролем
Скаміною – і розповісти їм про соціялізм. З усіх чотирьох лише Скаміна
виявився уважним слухачем. Але не так, як бажав би цього Франко. Ска
міна зразу ж доніс про зміст розмов карному суду 49 . З того часу проти
Франка, крім оскарження у приналежності до таємного товариства та
недозволеному поширенні літератури, фігурувало ще одне звинувачення,
яке обтяжувало його вину: намагання здобути для таємного товариства
нових прихильників 50 .
Окрім Мандичевського 51 , всі звинувачувані призналися до соціялістичних
поглядів, але ніхто не визнав себе винним у приналежності до таємного
товариства. Суд засудив Франка на шість тижнів та 5 ґульденів штрафу.
Порівняно з іншими, це не був ані найтяжчий, ані найлегший вирок:
Котурницького і Павлика засудили на 3 місяці, Івана Мандичевського, Щас
ного Сельського й Анну Павлик на 1 місяць арешту 52 . У тюрмі він пробув
до початку березня 1878 р., тобто у загальному враховуючи час слідчого
ув’язнення, 9 місяців 53 . Під час ув’язнення Франко багато читав, писав і
навіть збирав з уст в’язнів матеріяли для своїх літературних й етнографічних
творів 54 . Але загалом тюремний досвід був для нього нелегким. Франко
писав:
Дев’ять місяців, пробутих в тюрмі, були для мене тортурою. Мене
трактовано як звичайного злодія, посаджено між самих злодіїв та
волоцюг, котрих бувало в одній камері зо мною по 14–18, перекидувано
з камери до камери, при ненастанних ревізіях та придирках (се, бач, за те,
186