Частина перша. Франко та його часи
Францію і весь Захід, а тому українцям немає потреби копіювати великі комуністичні й соціялістичні перевороти Заходу 5.
Галицькі публіцисти і консервативної, і ліберально-демократичної орієнтації прагнули довести, що через економічну недорозвинутість Галичини й потужну закоріненість традиційно-релігійних вартостей соціялізм не мав шансів прийнятися на галицькому ґрунті 6. До 1870-х рр. слова « соціялізм » чи « комунізм » уживано хіба що задля таврування окремих осіб чи політичних течій 7. А загалом поінформованість про соціялістичну ідеологію була дуже низькою. Франків університетський професор Лєон Білінський писав у зв’ язку з цим станом, що галицьке суспільство готове кинутися з камінням на кожного, хто бодай ненароком ужив терміна « суспільне питання » 8.
Арешт і судовий процес
Не дивно, що за таких настроїв публіки соціялізм у Галичину було імпортовано. Цю західну ідеологію принесли в Галичину двоє імміґрантів, одначе зі Сходу, з Російської імперії. Поляк Болєслав Лімановський став біля витоків тутешнього соціялістичного руху безпосередньо, українець Михайло Драгоманов – опосередковано, однак на руську студентську молодь Лімановський впливу не справив – на відміну від Драгоманова.
Віднайдення галицькими студентами української ідентичности було лише частиною плану Драгоманова. Другою частиною було зробити їх, « по обставинам України », радикалами. Радикалізм Драгоманова не був тотожний соціялізмові, а тим більше – марксизмові( до якого він ставився скептично, вважаючи його « німецькою метафізикою »). Політичний світогляд Драгоманова був синкретичним, і його осердя становив не соціялізм, а лібералізм 9. У дискусіях зі своїми опонентами Драгоманов не раз покликався на т. зв. програму 1873 р. як на найстисліший вираз своїх позицій. Надрукована за його спонукою у львівській газеті « Правда » як « Одкритий лист з України » декількох десятків київських громадівців на знак протесту проти консервативного повороту в ідеології галицьких народовців, вона зводилася до трьох пунктів: « федералізм у політиці, демократизм у соціяльних питаннях і раціоналізм у культурі » 10. Жоден із трьох пунктів не зводився до соціялізму. Але соціялізм виступав як можливий( хоча не єдино можливий!) логічний наслідок щонайменше двох із них – демократизму і раціоналізму.
Роль Драгоманова у соціялістичному наверненні Франка та інших молодих галичан можна признати лише тією мірою, якою він спричинився
178