Частина перша. Франко та його часи
Впрочем, Львов – провинциальный город, важных событий столь мало, что едва и наберется на столько материалов, чтобы еженедельно можно было посылать постоянные статьи 32.
Провінційний статус Львівського університету виводився з того культурно-географічного факту, що до останньої чверти XIX століття це був найсхідніший форпост німецької культури. Блискучим професорським складом він похвалитися не міг: наукові таланти притягалися « центральними » університетами у Берліні, Відні, Ляйпциґу, Гайдельберґу чи Тюбінґені.
Полонізація Львівського університету докорінно змінила його статус у конфігурації стосунків « центр – периферія ». По тому, як російський уряд закрив Віленський університет( 1831), а створений на його базі у 1834 р. Київський університет, як і новостворений у 1882 р. Варшавський, стали інструментами русифікації західних окраїн Російської імперії 33, сполонізований Львівський університет виростав до символічної ролі найбільшого польського університету на землях колишньої Речі Посполитої. З колишнього провінційного німецького університету він став університетом у « прихованій » польській столиці. Це привертало увагу польських науковців із російського і пруського заборів. Вони користали з місцевого ліберального режиму і з патріотичним завзяттям будували тут вогнище польської науки 34.
Полонізація Львівського університету об’ єктивно справила позитивний вплив на Франкову біографію. Це особливо помітно після його першого арешту й ув’ язнення з 12 червня 1877 р. по 15 березня 1878 р., внаслідок звинувачень у нелеґальній соціялістичній пропаґанді. Арешт і ув’ язнення докорінно змінили життя Франка – серед іншого, вони поставили його і Павлика на дорогу суспільно-політичної діяльности. Як писав Франко пізніше, до цієї діяльности їм обидвом бракувало теоретично-наукової готовности. Їм самим іще треба було багато вчитися, а до них уже горнулася жменька молоді [ 49: 246 ]. Павлик покинув університет і дораджував зробити це Франкові, вважаючи, що університетські студії їм тепер ні до чого, бо ані він, ані Франко не дістануть державної посади. На щастя, Франко не послухав Павлика. Під час зимового семестру 1878 – 1879 року Франко записався аж на три курси у професора Охоровіча( з філософії фізики, практичні заняття з філософії та семінар із психології) та на курс економії професора Білінського. Обидва професори – Охоровіч та Білінський – були зірками польського наукового життя, котрі, як і Ксаверій Ліске, переїхали до Львова з початком полонізації університету.
156