Розділ 6. Чи мали селяни батьківщину?
загрози і потреби: Сиґет, Оломоуц, Відень, Моравія, Угорські землі, навіть кордони Туреччини та далека Італія( Гіталія, у місцевій говірці – згадувана часто через недавню австрійсько-італійську війну, в якій брали участь багато галицьких рекрутів) 29.
Зрозуміло, були краї, що їх місцеві селяни відвідували частіше за інші. Поза всякою конкуренцією було сусіднє Поділля – багатий край, почасти розділений австрійсько-російським кордоном 30. Селяни йшли на Поділля у час передднівку, напровесні, коли старий урожай був уже спожитий, а до нового залишалося ще декілька місяців. В їхній уяві це був казковий край: « На Поділлю хліб на кіллю, а ковбасами плетений » – хоча можна знайти у фольклорі й реалістичнішу оцінку: « І на Поділлю пліт ковбасами не горожений » 31. Гнані голодом чи бажанням заробити, гуцули спускалися з гір, « бакунярі »( контрабандисти) ходили в Угорщину по тютюн, а приносили картоплю [ 26: 194, 198 ].
На прикладі Франка та родин його батька й матері видно, що оспіваний у піснях ідеал сільського життя – « де народився, там вмираю » 32 – раз у раз порушувався. Дослідники европейського середньовіччя переконують відмовитися від образу традиційного сільського суспільства як суспільства нерухливого і малозмінного. В останніх десятиліттях старого режиму у Франції та Англії рівень географічної мобільности( тобто частка жителів, які бодай раз за життя міняли місце мешкання) коливався між 5 і 50 % усього населення 33. У селянських суспільствах, писав Фернан Бродель, homo stabilis зовсім не означав homo immobiles 34. Припускають, що єдиною серйозною причиною, яка заважала сільському населенню подорожувати часто й далеко, був брак швидких і дешевих транспортних засобів 35.
У Східній Европі додатковим гальмівним чинником було прикріплення селян до землі. Однак цей фактор не був абсолютним. По-перше, завжди існував прошарок селян, які не знали кріпаччини( як-от родина Франкового батька). По-друге, на малородючих землях, де панщина не могла постачити прибутку, поміщики змушували селян до « відходу » у міста і промисли. Потретє, час до часу майже всіх селян гнала в дорогу потреба прогодувати сім’ ю під час неврожаю чи отого « передднівку »( нагадаємо, що так чинив і Франків батько, рятуючи сім’ ю у « тісні роки »). Тогочасна мемуаристика розповідає, як голод спустошував цілі села і як їхні мешканці полишали рідні місця заради пошуку харчу 36.
Нарешті, завжди знаходилися сміливці, готові подолати сотні кілометрів у пошуках кращого та вільного життя. Походження українських козаків показує це якнайкраще: крайніми точками території, звідки сходилися за
135