Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 130
Частина перша. Франко та його часи
слов’янського фольклору найархаїчніших районів білорусько-польсько-
російсько-українського пограниччя (передусім Полісся) та Балкан у
XX ст. Висновки, одержані на підставі досліджень конкретних реґіонів у
конкретний час, набули в сучасних академічних дискурсах універсальности
й майже позачасовости – ними пояснюють увесь сільський світ від переддня
запровадження християнства (IX–X ст.) й аж до Другої світової війни.
Така претензія на всеохопність породжує сумнів і провокує перевірку
конкретним матеріялом, здобутим в іншому місці та в інший час – а особливо
у момент, коли старі традиційні уявлення почали зазнавати ерозії.
«Отечество на язиці»
Приклад Франкового села й околиці дає добру для цього нагоду. Як
уже згадано, у часи дитинства й юності він записав декілька тисяч одиниць
народних пісень, приказок і прислів’їв (самих тільки коломийок у цій
колекції нараховується близько 1300) 3 . Зіставлені з іншим матеріялом,
вони служать цінним джерелом вивчення ментальної географії сільських
жителів галицького Прикарпаття.
Знайомство з усною традицією Франкового села переконує, що уяв
ний світ його мешканців не був аж таким вузьким і парохіяльним, як опи
сано в теорії «малої» та «великої» батьківщин. У народних приказках
та піснях можна знайти згадки про близькі й далекі землі, ріки й міста.
А в одному випадку зафіксовано поняття «батьківщина» у широкому
значенні: «Отечество на язиці, а в серці облуда» 4 . Важливим є однак уміти
правильно відчитати географічні с