Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Seite 124

Частина перша. Франко та його часи
...................................................... Где Днестровською волною Мертвеци сітують, Где України гетманской Прежняя слава снится, І где нивой великанской Волга-мать струїся.
В іншому вірші, написаному в 1874 р., його батьківщина значно менша: вона займала « Галич весь, упавший край Данила »( малося на увазі Галицько- Волинське князівство часів Данила Галицького). Й у тому ж році у вірші « До Русі » він знову модифікує кордони:
Просвіщенье всіх незрящих То наша корона, Що розсипалась щербами От Карпат до Дона 69.
У трьох різних віршах, написаних упродовж дуже короткого часу, один і той самий автор подав три різні бачення своєї батьківщини: від Сяну до Збруча( Галицька Русь), від Карпат до Дону( Україна) і від Дністра до Волги( Росія). Для повноти картини залишається тільки додати, що Стебельський закінчив кар’ єру як польський поет! 70
Непорозуміння і різночитання цим не вичерпувалися. Поява в Галичині у 1860 – 1870-х роках західних ідеологій не спростила, а ускладнила пошуки батьківщини. Однією з них став соціялізм. Карл Маркс і Фридрих Енґельс у « Маніфесті комуністичної партії »( 1847) проголосили, що « робітники не мають вітчизни ». Розвиток капіталізму і світового ринку руйнує національну відособленість народів, а об’ єднання зусиль пролетаріяту різних країн є однією з найперших умов його визволення. Нації стають анахронізмом, а після перемоги пролетаріяту вони відімруть зовсім. У межичасі боротьба пролетаріяту проти буржуазії залишається національною – не тому, що ведеться під національними прапорами, а тому, що робітники кожної країни мають спершу покінчити з власною буржуазією 71. Цей сценарій стосувався тільки « цивілізованих » країн. Було неясно, що робити з менш цивілізованими чи й зовсім нецивілізованими краями, як-от cлов’ янська Европа? Дискусії навколо цього питання розгорілися в Женеві на зборах, присвячених 50-річчю польського повстання 1830 р. й зорганізованих на противагу до урочистих польських святкувань, які відбувалися всюди, а
124