Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота Prorok_u_svoii_vitchyzni_Franko_ta_ioho_spilnota_1 | Page 119
Розділ 5. Між малою і великою батьківщинами
Куди голод не гостить
На на на на на на
Ой там руска Отчина!
.................................................
Де Сян, Дністер і Буг реке,
Порогами Дніпро трясе,
Де широкі суть степи,
Де гуляють козаки
На на на на на на
Ой там руска Отчина!
Для підкреслення єдности Галицької Русі «з берегів Дністрових» з
Україною «з берегів Дніпрових» у 1849 р. він виковував термін «русько-
український» [35: 35–36], і цей термін наприкінці XIX ст. широко прийнявся
у культурній і політичній лексиці галицьких русинів 49 .
Однак після розгрому революції Відень повернувся спиною до русинів,
і українофільська орієнтація згасла. Доля Руської трійці – якнайкраща
демонстрація нестійкости українського вибору: Іван Вагилевич перейшов
у табір gente Rutheni natione Poloni, Яків Головацький еволюціонував у
бік російського націоналізму і навіть виїхав до Російської імперії, і тіль
ки Маркіян Шашкевич, який помер у молодому віці, залишився вірним
українофільській орієнтації. Відродження русько-української орієнтації
пов’язано з епізодом, який іще раз показує важливість поетів: у 1862 р.
львівський купець Михайло Димет (1821–1890) на замовлення місцевих
студентів привіз із Києва Шевченків «Кобзар». Увесь тираж умить розкупили,
кому не вистачило друкованого примірника, мусили переписувати книжку.
Покоління, народжене зразу по революції 1848 р., мало спільний яскравий
досвід: перше прочитання Шевченкового «Кобзаря». Майже кожен із них
потім порівнював це з релігійним наверненням. Під впливом прочитаного
вони покинули польську мову і стали у розмові між собою дедалі частіше
вживати «руську говірку». Шевченко впливав на молодь зрозумілою
мовою, глубиною почуття і пристрастю, якої не вистачало місцевим ру
ським поетам. «А понеже, – згадував пізніше русофільський лідер Филип
Свистун, – козаки были частію малорусского народа, узнавала молодеж
с гордостію в их подвигах рицарские подвиги своего народа, и крепила
своего духа воспоминанием дел, полных энергіи» 50 .
У центр своєї поезії Шевченко поставив козацьку Україну як символ
свободи і незалежности. Для Шевченка Галичина була такою самою Ук
раїною, що й малоросійські землі під владою Росії.
119