2. Що сталося з Руською землею?
та довкола, з контексту неможливо зробити однозначний висновок, що під Руською землею літописець мав на увазі саме цей регіон. Важко сказати, про що йому йшлося- територію довкола Москви, цілу Суздальську землю, всю Русь, безвідносно до монгольсько-литовського кордону, чи Київщину, уражену голодом. Фрагменти Троїцького літопису, які дійшли до нас у вигляді карамзінських нотаток, не дають змоги з певністю говорити про використання поняття « Руська земля » у північно-східній Русі в XIV столітті, коли, на думку Галперина, якраз і відбувалося перенесення цього поняття на новий терен. Одне з джерел, якими оперував дослідник, найраніший варіянт « Житія митрополита Петра »( Галперин датує його 20-30-ми роками XIV століття, себто періодом, коли процес перенесення назви мав наближатися до завершення) свідчить, що на цей час Москва все ще вважалася частиною Суздальської, а не Руської землі. У пізнішому своєму дослідженні Галперин розширив « перехідний період » на одне десятиліття, від 1340 року до середини XIV століття59, але це не розв’ язує проблеми, бо одинока згадка про Руську землю в автеничному тексті Троїцького літопису, навіть якщо вона стосується Москви, походить із 1408 року або пізніше( адже літопис складено після цього року).
Іронія полягає в тому, що, попри відносний достаток літописних свідчень, XIV століття для дослідників історії північно-східної Русі оповите майже такою самою темрявою, що й для дослідників Русі південно-західної. Занепад у XIV столітті незалежних руських князівств на південному заході перервав традицію літописання. До XV століття не існувало політичних важковаговиків, зацікавлених у поновленні та редагуванні наявних літописів. Бурхливе місцеве літописання, яке розвинулося на північному сході в XIV столітті, зазнало великого удару в XV столітті, коли літописний процес змонополізувала Москва. Московські літописці вставляли повідомлення з літописів підкорених удільних князівств у власні тексти, просіюючи літописні дані відповідно до інтересів великих князів і політичних амбіцій московської митрополії. Завдяки цьому ми маємо уявлення про на сто років пізніший і при тому переважно московський погляд на події XIV століття в північно-східній Русі60.
59 Див.: Halperin, « The Concept of the Russian Land », c. 35; його ж, « The Russian Land and the Russian Tsar », c. 66. 60Про історію літописання у північно-східній Русі див.: Л. Л. Муравьева, Летописание Северо- Восточной Руси XIII-XV века. Про переписування і реконструкцію головних ідеологічних мітів у Московській Русі див.: Andreas Ebbinghaus, « Reception and Ideology in the Literature
76