Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 78
2 . Що сталося з Руською землею?
під їхньою владою аж до середини XV століття. Монголи розглядали Вла-
димиро-Суздальську землю, разом із Новгородом і Псковом на півночі, як
Руську територію. Вони контролювали цей регіон через залежних від ха
нів великих князів. Руські землі мусили визнати зверхність ханів, платити
данину і надавати військову підтримку у походах. Хани використовували
удільних князів один проти одного, видаючи ярлик на велике княжіння
найсильнішому, спроможному збирати для монголів данину, але ця гра
могла тривати, заки сама Орда була сильною. Великі князі користалися
першими-ліпшими усобицями в Орді, аби зміцнити свої позиції у руських
князівствах. Найбільший успіх випав Москві, другорядному місту, яке за
монгольської навали навіть не мало власної князівської династії й отри
мало князя лише в другій половині XIII століття. Чимало хто вважає, що
Москва обійшла набагато сильніше тоді Тверське князівство завдяки да
лекоглядності й енергії своїх князів. У 1317 році московський князь Юрій
одружився з сестрою хана Золотої Орди - ярлик великого князя і влада
вперше перейшли від Твері до Москви.
Москва спершу поступалася Твері за впливом, тому хани охоче під
тримували московських князів. Одним із таких князів був Іван Калита,
що правив як великий князь від 1331 по 1340 рік і не лише зміцнив і роз
ширив своє князівство, а й влаштував у Москві катедру митрополитів усієї
Русі (1325). Ще одним дуже успішним князем виявився Дмітрій Івановіч
(із XVI століття знаний як Донський), головний персонаж московського, а
згодом і російського історичного міту про Куликовську битву (1380). Вона
відбулася в момент, коли Золоту Орду роздирали усобиці. Дмітрій заручив
ся підтримкою кількох руських князів і виступив проти Мамая, претенден
та на золотоординський трон, якому допомагали рязанські князі. В історі
ографії та художній літературі ця битва вважається однією з найбільших
звитяг руської зброї, поворотним моментом у визволенні руських земель
з-під «татарського іга». Однак новіші дослідження показують, що припи
сувана Дмітрію пізнішою традицією перемога зовсім не мала вирішально
го значення2. Справді, ця битва не вплинула на баланс сил у регіоні, тож
просто за кілька років Дмітрію довелося полишити Москву напризволя
ще і тікати від татарського війська на чолі з ханом Тохтамишем. Набагато
певніше можна припустити, що завдяки перемозі авторитет московського
князя серед решти князів зріс. Мало того, література про Куликовську бит
2 Про значення перемоги Дмітрія див.: Donald Ostrowski, Muscovy and the Mongols: Cross-
Cultural Influences on the Steppe Frontier, 1304-1589, Cambridge, 1998, c. 155-156.
58