Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 76

2 . Що сталося з Руською землею?
Спадкоємці Києва
«Офіційна» смерть Київської Русі, вважає популярна істо­
ріографія, настала після монгольської навали 1237-1240 років, що розпо­
чала нову епоху в історії східних слов’ян. На думку більшости істориків,
монгольська навала - це те перехрестя, на якому російська історія пішла
своїм шляхом, а історії України і Білорусі - своїм. Головним чинником від­
далення стало те, що від середини XIII століття північно-східна Русь підко­
рилася монголам, а решта руських територій, пробувши під монгольською
зверхністю набагато менший час, потрапила під владу литовських князів і
польських королів.
Політична історія українських і білоруських земель у ХІІІ-ХІУ століт­
тях - це процес співіснування та змагання кількох великих і малих кня­
зівств, що виникли на руїнах Київської Русі. В калейдоскопічній політичній
історії українсько-білоруського регіону особливо виділяється Галицько-
Волинське князівство. Нове потужне князівство виникло в найзахіднішій
частині держави Рюриковичів у 1199 році, саме коли автор Київського літо­
пису робив свої останні записи. Два князівства зі столицями у Галичі та Во­
лодимирі на Волині об’єднав князь Роман Мстиславич. У нове князівство
входили Галицька, Перемиська, Звенигородська, Теребовлянська, Володи-
мирська, Луцька і Белзька волості. Роману Мстиславичу вдалося поширити
свою владу на Київ, але після його смерти в 1205 році галицько-волинські
князі не лише втратили це місто - розпочався сорокарічний внутрішній
конфлікт, у який активно втягнулися польські й угорські правителі. Корот­
кий період самовладного правління Романа Мстиславича згодом послужив
відправною точкою літописцям його сина Данила, який відновив єдність
князівства і заклав - або, як уважають оптимістичніше налаштовані істо­
рики, відродив - у регіоні традицію літописання. Іронія полягає в тому,
що текст Галицько-Волинського літопису, який почали вести за Данила в
1250-х роках, майже нічого не каже (у неповному варіянті, який до нас дій­
шов) про урядування Романа Мстиславича - князя, що його літопис нази­
ває «самодержцем усієї Русі».
Монгольська навала сприяла зміцненню Данила як регіонального пра­
вителя. З одного боку, він утратив владу над Києвом, де перед нападом
монголів 1240 року сидів його воєвода. З другого, в 1245 році, по закінченні
монгольських походів у Східну Европу, йому вдалося відновити єдність Га-
лицько-Волинського князівства (чи то Волинсько-Галицького, як, на думку
деяких істориків, слід називати цю державу). Данило здолав опір впливо­
56