Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 71

Хто має більші права?
торосійське Суздальське князівство? Чи, може, мали рацію Міхаіл Поґодін,
Алєксєй Соболєвський та інші російські історики і мовознавці, які вважа­
ли, що населення з ядра Київської Русі десь у XIII столітті мігрувало на пів­
ніч, де згодом постала сучасна російська нація?
Що стосується дискусій кінця XIX - початку XX століття, то останні до­
слідження, передусім археологічні, заперечують масштабні міґрації з Ки­
ївщини на північ (або на захід, як припускав Васілій Ключевський): міс­
цеве населення цього регіону не полишало. Уважне прочитання літописів
XII століття показує, що рання руська ідентичність ґрунтувалася на кон­
цепті Руської землі у вузькому сенсі, як території Київщини, Чернігівщини
та Переяславщини. Еліти «зовнішньої» Русі перебрали назву «Руська зем­
ля» дещо згодом. Отже, можна виснувати, що концепцію Русі і, відповід­
но, ранню руську ідентичність сформували еліти і населення, які пізніше
започаткували українську націю. Але це найбільше, що сучасні наукові до­
слідження можуть дати на підтримку поглядів Грушевського.
Джерела, на нашу думку, не свідчать про існування ідентичности, на
підставі якої можна виділити тодішнє населення сучасних українських
територій (Руська земля та Галицько-Волинська Русь) як осібну спільно­
ту, відмінну від якоїсь іншої, «неукраїнської». Такої ідентичности у той
час не існувало. Те саме стосується типу ідентичности, яка побутувала в
києворуські часи на території сучасних Росії та Білорусі. Існувала чима­
ла відмінність у політичних структурах (і, можна припустити, політичних
ідентичностях, на них зіпертих) двох проторосійських політичних витво­
рів - Новгорода та Суздаля. В кожному разі, до монгольської навали годі
говорити про якусь єдність між ними на противагу решті руських земель.
Що стосується Білорусі, то тамтешні історики шукають джерел модерної
білоруської нації в історії кривичів і Полоцького князівства. Вони мають на
це такі самі підстави, що й українські історики, які шукають джерела своєї
держави в конґломераті князівств, розташованих на території України, але
знов-таки жодної «загальнобілоруської» ідентичности тоді, мабуть, не іс­
нувало навіть у зародку. З історії Полоцького князівства, подібно до історії
інших руських князівств - Київського, Чернігівського, Переяславського чи
Суздальського, зручно починати модерний національний наратив, але як
відправний пункт у пошуках джерел модерних національних ідентичнос­
тей вона не дуже придатна.
Чи означає це, що Ключевський і його послідовники в Совєтському Со­
юзі та на Заході мають більшу рацію, ніж опоненти, заявляючи, що киє-
49