Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

і. Походження Русі Якою мовою (мовами) говорила слов’янська людність Київської Русі? Відповідь на це питання дуже важлива у світлі політизованих дискусій про те, хто має більші права на києворуську спадщину - росіяни, українці чи білоруси. Лінґвісти одностайні в тому, що всі три сучасні мови становлять особливу східнослов’янську групу, окрему від західної та південної. Не ви кликає сум нівів і загальна модель відгалуження певних національних мов від спільної слов’янської. А далі починаються розходження. Найбільше по літичних обертонів набуло питання про те, чи східнослов’янські мови роз винулися безпосередньо зі слов’янської протомови, а чи існувала проміж на стадія - спільна східнослов’янська мова. Ще один камінь спотикання - періодизація розвитку мови. До революції 1917 року більшість російських мовознавців, - подібно до Алєксєя Шахматова, прихильників ідеї загаль- норосійської єдности, - доводили існування такої загальноруської мови. В офіційному совєтському мовознавстві інших підходів просто не існувало, а початки розпаду спільного наріччя і виникнення окремих російської, укра їнської та білоруської мов датували XIV століттям. Деякі українські науков ці, зокрема Юрій Шевельов, заперечували ці теорії і простежували джерела окремих східнослов’янських мов аж до VII—VIII століть. Дискусії тривають і далі, але в нашому випадку достатньо сказати, що хай там як говорило слов’янське населення Київської Русі, запровадження старослов’янської, а згодом церковнослов’янської (і давньоруської) як спільної літературної мови (чи мов) не сприяло формуванню окремих східнослов’янських мов, а відтерміновувало його72. Виглядає, що мова, належність до церкви, життя в монастирі у тради цій ній столиці держави Рюриковичів, близькість до світської та церковної влади прихиляли автора (авторів) «Повісти временних літ» до загально- руської єдности. Хто має більші права? Що все це означає для сучасних дискусій про етнонаціональ- ний характер Київської Русі? Чи слушно твердили Грушевський із послі довниками, що Київській Русі властивий був протоукраїнський характер, і справжнім спадкоємцем Києва стала Галицько-Волинська Русь, а не про- 72 Узагальнення дискусій про те, якою мовою говорили в Київській Русі, див.: Magocsi, A History of Ukraine, с. 100-102 (укр. пер.: Маґочій, Історія України, с. 104-106); Василь Німчук, «Мова», у кн.: Історія української культури, т. і, с. 683-694. 48

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 70