Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | страница 53

Від племені до народу
уживав термін «язык» на означення власного народу35. Іларіон випере­
джав пізніші покоління літописців у спробах оволодіти візантійським
концептуальним арсеналом і дискурсивними практиками. Це перший
відомий нам автор, який помістив русь і Руську землю в контекст хрис­
тиянського часу і простору - концепцій, запозичених руськими елітами
з Візантії і глибоко закорінених у середземноморській історіографії. Як
завважив Саймон Френклін, Іларіон «заклав підвалини міту колективної
християнської ідентичности Русі»36. Цей проект ідентичности було розви­
нуто і поглиблено у творах «Нестора», епоніма руських літописців кінця
XI - початку XII століття.
Від племені до народу
Для літописця поняття «русь» було початково пов’язане з
«варягами», але далі по тексту він чітко розрізняє ці дві групи. Він застосо­
вує поняття «русь» до скандинавів, а «варяги» у нього - це строката суміш
скандинавських, слов’янських і фіно-угорських воїнів, із яких складалися
дружини руських князів. Важливу роль у намаганнях літописця звести ва­
рягів і слов’ян в один народ (русь) відіграє історія полян. Викладаючи аргу­
менти, що слов’яни та русь - це одне й те саме, літописець писав: «...аще и
поляне звахуся, но словеньскаа р-ъчь бъ. Полями же прозвани быши, зане
в поли свдяху, а язык словенски единъ»37. Отже, автор «Повісти» явно вва­
жає русь, слов’ян і полян одним і тим самим народом. Ким же були літо­
писні поляни? Судячи з тексту «Повісти», існувало два види полян. Перші
фігурували серед лютичів, мазовшан і поморян і складали «ляську» групу
слов’янських племен. Цих полян-ляхів згадано лише один раз. Вдруге по-
35 Див.: А.М. Молдован, «Словоозаконеиблагодати»Илариона, Київ, 1984, с.78ідалі=«Слово
о законе и благодати митрополита Илариона», подгот. текста и коммент. А. М. Молдована,
у кн.: Библиотека литературы Древней Руси, т. і, ХІ-ХІІ века, С.-Петербург, 1987, с. 26 і
далі; пор. Иларион, «Слово о Законе и Благодати», у кн.: Красноречие Древней Руси (XI-
XVII вв.), сост., подгот. текстов и коммент. Т. В. Черторицкой, Москва, 1987, с. 42 і далі; англ.
пер. див.: Ilarion, «Sermon on Law and Grace», у кн.: Sermons and Rhetoric of Kievan Rus’, trans.
and with introduction by Simon Franklin, Cambridge, Mass., 1991, c. 3-30.
36 F ran k lin , Shepard, The Emergence o f Rus, c. 213.
37 Повесть временных лет (1950), с. 23; пор. ПСРЛ, т. 1, ствп. 29; т. 2, ствп. 20; в укр. пер.
Леоніда Махновця: «Полянами ж вони прозвалися тому, що в полі сиділи, а мова в них була
одна - слов’янська».
31