Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 51

Змішані ідентичності
тор означує християнський народ/спільноту, до якого згідно з логікою лі­
топису належать слов’яни-русь, у найширшому сенсі. Найчастіше до нього
належить і східне, і західне християнство, адже нерідко виказує однакову
повагу до Рима і Константинополя. Він оголошує св. Павла апостолом на
Русь, наводить слова папи римського на захист слов’янської абетки і від­
правляє св. Андрія у подорож Европою з Синопа у Рим. Водночас у леґенді
про те, як св. Володимир вибрав віру, літописець (або його джерело) недво­
значно висловлюється на користь східного християнства. Немає сумнівів,
що різні леґенди потрапили в текст «Повісти временних літ» у різний час
завдяки різним авторам і редакторам. Але те, що всі ці леґенди у тексті за­
лишилися, вказує на існування певного спільного чинника, який апелю­
вав до редакторів літопису початку XII століття. Цілком можливо, що це
була ідея про апостольське походження християнства на Русі, яка найкра­
ще відбилася у літописній леґенді про те, як св. Андрій прийшов на місце
майбутньої столиці Русі, напророчив їй велику славу і встановив хрест на
київських схилах. Прямо заявляючи про апостольський статус киї