і. Походження Русі
писемности; третю- християнська віра і книжність, запозичена переважно з Візантії. Прикметно, що « Повість » дає кілька, і до того ж суперечливих, історій про те, як Русь почала належати до всіх тих спільнот. У цих історіях найбільше дивує один спільний елемент: саме князі та народ, із якими асоціює себе літописець, вибирають, до якої спільноти їм належати, а не навпаки. Отже, історія, яку розповідає літописець,- це історія пошуку ідентичности його народом.
Це саме те, що сталося у випадку політичної ідентичности Русі, що за своїм походженням мала виразні династичні ознаки. Згідно з « Повістю временних літ », конгломерат слов’ янських( словени і кривичі) та фіноугорських( чудь і весь) племен скинув заморських князів-варягів і вирішив керувати своєю долею самостійно. Невдовзі вони стикнулися з проблемами, добре знайомими будь-якій постколоніяльній країні: край багатий, але люди все одно убожіють; брак досвіду в самоврядуванні привів до колапсу усталеного ладу і внутрішніх усобиць. За таких обставин незалежні племена вирішили, що треба піти до колишніх владників і попросити їх повернутися. Вони були готові підпорядкуватися, але з певними застереженнями. Племена хотіли, щоб князі дотримувалися правил і чинили суд відповідно до закону- очевидно, ті пристали на такі умови. Літописець про ці пошуки миротворця-державця оповів так:
И идоша за море къ варягомъ, к руси. Сице бо зваху тьи варязи русь, яко се друзии зовутся свие, друзии же урмане, анъгляне, друзии гьте, тако и си. Ръша русь, чюдь, словъни, и кривичи и вси; « Земля наша велика и обилна, а наряда в ней нЪтъ. Да поидъте княжить и володвти нами ». И изъбрашася з братья с роды своими, пояша по собъ всю русь, и придоша26.
26Повесть временных лет( 1950)> с. 18; пор. ПСРЛ, т. 1, ствп. 19-20; т. 2, ствп. 14; в українських перекладах: « Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів- русь, як ото одні звуться свеями, а другі- норманами, англами, інші- готами,- отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь:“ Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідітьно княжити і володіти нами”. І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь »( Леонід Махновець); « І пішли за море до варягів, до русі, І звалися-бо ті варяги русь. Інші так само зовуться свеї, Інші- урмани, аньгляне, Інші- готи,- от так і ці [ прозивалися русь ]. І сказали русь, чудь, словени, кривичі і весь:“ Земля наша велика і багата, А наряду нема в ній; Ідіть княжити і володіти нами”. І зібралися три брати з родами своїми, І взяли з собою всю русь »( Василь Яременко); « І прийшли за море до варягів. Ті варяги називалися Руссю, як інші називаються шведами, а ще інші норманами, а ще інші англійцями,- так і ті назвались. І сказали їм чудь, слов’ яни і кривичі:- Земля наша велика і багата, а ладу в ній нема. То прийдіть, князі, і володійте нами. І зібралися три брати родами своїми і прийшли »( Віктор Близнець).
24