Вибір ідентичности
Скільки ідентичностей( чи рівнів однієї ідентичности) мали автор або автори « Повісти временних літ » і як це вплинуло на авторську інтерпретацію минулого? Чи справді ця ідентичність складалася зі згаданих вище елементів? Чи можна сказати, що вона ними вичерпується, чи це набагато складніша і багаторівнева структура? Ми спробуємо відповісти на ці питання та розглянемо елементи « гібридної » ідентичности автора « Повісти временних літ », проаналізувавши кілька леґенд, що їх можна зінтерпретувати як інструменти пошуку літописцем коренів власної ідентичности.
Вибір ідентичности
« Се повести времяньньїхь л ' Ьть, откуду єсть пошла Руская земля, кто вь Киев ' Ь нача перв ' Ве княжити, и откуду руская земля стала єсть »,- говорять перші рядки « Повісти временних літ » 25. Літописець( і, поза сумнівом, якісь його попередники) намагався звести докупи в одному тексті кілька інколи паралельних, інколи взаємосуперечливих наративів про походження землі, яку він уважав « Руською ». Один із таких наративів- історія Рюриковичів, які правили цією землею; інший- етнічна історія Русі, через яку родовід київських князів можна вписати в етноцентричну космографічну історію світу, розвинуту в тогочасних візантійських авторів. Щоб досягти цієї мети, літописець мусив прокласти маршрут через кілька політичних та етнокультурних сфер і знайти місце для своїх князів, народу та землі серед багатьох уявлених спільнот тієї доби. Всі ці сфери наділяли автора « Повісти временних літ » і героїв його наративу різного роду ідентичностями, які мусили, принаймні частково, узгоджуватися між собою і прилаштовуватися одна до одної.
Що це за сфери? « Повість временних літ » містить, на нашу думку, історії про вибір головними героями трьох видів ідентичностей. Одну з них окреслює концепція належности до певного політичного витвору; другу- ідея належности до ширшого слов’ янського світу, спільної мови, культури і
25 Повесть временных лет( 1950), с. 9; пор. ПСРЛ, т. і; т. 2, ствп. 2; в українських перекладах: « Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, і як Руська земля постала »( Леонід Махновець); « Повість врем’ яних літ чорноризця Федосієвого монастиря Печерського, звідки пішла Руська земля, і хто в ній найперший почав княжити, [ і з чого Руська земля ] такою стала »( Василь Яременко); « Се повісті минулих літ звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став княжити і звідки Руська земля стала буть »( Віктор Близнець).
23