Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 42

і. Походження Русі
Однак із цим терміном і самим концептом існують серйозні пробле­
ми. Скажімо, російський історик Іґорь Данілєвський нещодавно взяв під
сумнів роль держави у формуванні давньоруської народности (він уживає
цей термін у лапках) і висловив сумнів, що києворуські автори взагалі мали
якусь «національну свідомість». Він також розкритикував використання у
деяких колег етноніма «русские» стосовно східнослов’янського населення
Київської Русі16. Український дослідник Олексій Толочко доводить, що шу­
кати в києворуській історії якогось «народу», єдиного біологічно, мовно та
культурно, - справа марна. На його думку, під «давньоруською народніс­
тю» слід розуміти не етнокультурну групу, а уявлену спільноту, як її бачить
Бенедикт Андерсон17.
Застосовуючи ідею давньоруської народности до історії Київської дер­
жави, її прихильники зазвичай уникають питання про хронологічні рамки,
в яких ця народність сформувалася. А перед дослідниками, які все-таки по­
рушують це питання, постає проблема втиснути формування давньоруської
народности в нереально короткий часовий проміжок. У більшості випадків
«вікно можливостей» - це якихось п’ять-шість десятиліть, від формування
території Київської Русі за Володимира та Ярослава, що с у п р о в о д ж у в а л о с я
поступовою християнізацією держави, до початку XII століття, коли дже­
рела переконливо засвідчують дедалі глибшу дезінтеграцію Руської дер­
жави й ідентичности, пов’язаної з її існуванням. Алєксандр Роґов і Боріс
Флоря, які запропонували найпослідовнішу картину розвитку етнічних,
культурних і політичних ідентичностей у Київській Русі, також наразилися
на проблему ідентифікації хронологічного проміжку, куди можна вписати
формування давньоруської народности. Шукаючи прояви загальнорусь-
кої ідентичности в текстах часів Київської Русі, вони відзначили період від
середини XI до початку XII століття, коли назву «Руська земля» почали
застосовувати до держави Рюриковичів у цілому. Проблема оприявнилас я
вже наприкінці їхньої статті: намагаючися пояснити локальні симпатії і на­
віть упередж ення автора «Повісти временних літ», Роґов і Флоря описали
той самий період як час, коли в руських елітах дедалі дужчали сепаратист­
16 Див.: Игорь Данилевский, «Древнерусская государственность и “народ Руси”: возможности
и пути корректного описания», АЪ Ітрегіо, з (Казань, 2001), с. 147-168.
17 Див.: Алексей Толочко, «Воображенная народность», КиОгетса. і (Київ, 2002), с. 112-117,
зокрема с. 115.
20