Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 405
Висновки
зовсім відсутні в дискурсі, який супроводжував цю подію. Попри те, що в
листах до Москви Богдан Хмельницький подавав деякі елементи україн
ського повстання в етнонаціональному світлі, московська сторона й далі
дивилася на світ переважно крізь призму віросповідання, а отже, їй браку
вало лексики, потрібної, щоб вести діялог, який базується на понятті етно-
національної єдности. Навіть ідея релігійної єдности, що стала основою ди
пломатичного діялогу між двома сторонами, в Переяславі була всього-на-
всього декларацією: на той час дві відповідні церковні традиції були такі
докорінно різні, що не могли дати стійку основу для «возз’єднання». Не
дивно, що саме київський митрополит став першим опонентом і критиком
московської присутности в Україні.
Переяславська угода не тільки вивела на світло дня відмінності між
русинами і московитами, а й створила політичні передумови для фор
мування нової ідентичности, яка постала в результаті понад півстолітніх
«перемовин» між московською і козацькою елітами. Провідну роль у її
конструюванні зіграли уродженці Гетьманщини, які виїхали зі своєї бать
ківщини, щоб служити царю, як-от Теофан Прокопович - близький сорат
ник Пєтра І. Ці особи, виховані в Київській академії в ренесансній традиції
польської та центральноєвропейської науки та культури, принесли із со
бою в Московію поняття народу-нації та вітчизни, які зробили революцію в
московському політичному дискурсі пєтрівської доби. Цей дискурс допоміг
сформуватися новій ідентичності російських імперських еліт, яка виникла
в рішучому протиставленні старомосковській ідентичності, яку втілювали
лідери старообрядництва. Головна проблема офіційної російської ідентич
ности XVIII століття полягала в тому, що усвідомлення з боку Росії себе як
нації відбувалося водночас із постанням її імперського образу та самоусві
домлення. Переплетіння понять національносте й імперської державнос
те в момент історичної зустрічі руських (українських і білоруських) еліт із
московськими відіграло ключову роль у формуванні російської імперської
ідентичности. Від самого початку вона спиралася на засновок про те, що
східні слов’яни становлять один «славенороссійський» народ, або націю.
У довгочасній перспективі це переконання призвело до неабиякого замі
шання серед модерних росіян, українців і білорусів щодо їхніх ідентичнос
тей і дуже ускладнило завдання тих, хто вивчав їхні історії.
Хоча формування російської імперської ідентичности справило по
важний вплив на розвиток ранньомодерних ідентичностей на українських
і білоруських землях, воно не позбавило їх окремішнього характеру. Осо
бливо це стосується руської ідентичности, яка й далі існувала серед укра
27-15-569
393