Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 397

Кордони малоросійської ідентичности 1654 року, а тепер їх повернули нації, яку він свого часу створив. Переяслав став основоположним мітом цієї нації, а Хмельницький після Полтави став найвизначнішим її символом. Кордони малоросійської ідентичности 1728 року, через двадцять три роки після постанови Проко- повичевого «Владимира», кияни мали змогу відвідати ще одну «вітчизня­ ну» п’єсу, яку ставили спудеї Київської академії. Вона називалася «Милость Божія» і вшановувала відновлення гетьманства, що його Пьотр скасував 1722 року. П’єсу було написано під впливом Прокоповичевої трагікомедії, проте ідеологічні смисли цих двох п’єс мали більше відмінностей, аніж по­ дібностей. У драмі 1728 року вже не було спроб пов’язати владу гетьманів із владою київських князів, а нового гетьмана Данила Апостола у ній було зіставлено не з Володимиром, як Мазепу в трагікомедії Прокоповича, а з Хмельницьким. Головним співрозмовником драматурга є вже не «Росія», а «Україна». Він закликає Україну святкувати перемоги Хмельницького: «Не плач, о Україно, престани тужити, / Печаль твою на радость время преложити»120. Отже, плутану систему «всеросійських» термінів повністю відкинуто на користь чітко окреслених «українських», які плекали місце­ вий патріотизм та ідентичність. Козаків зображено як патріотів матері- України, а головного персонажа - Богдана Хмельницького - подано як справжнього патріота української вітчизни: «Отчество над вся паче возлю- бивий / І єго ради нівочто вмінивий / Розкоші, покой, користі, інтрати / І всі привати»121. Кожного, хто любив свою вітчизну, заохочували любити і Хмельницького122. Вітчизна, в розумінні автора цієї п’єси, чітко збігалася з кордонами України, або Малої Росії - що свідчило про відданість Гетьман­ щини традиційним лояльностям Мазепи й Орлика. Якщо Прокопович далі підтримував свою нову імперську вітчизну в Петербурзі, то його наступни­ ки в Києво-Могилянській академії віддали перевагу залишитися вірними своїй старій вітчизні. Які ж ознаки характеризували нову ідентичність, яку сформували геть­ манські еліти у пост-полтавську добу? Прочитання козацьких літописів та інших джерел періоду свідчить, що спроби пов’язати козацьку націю з хо­ 120 «Милость Божія» у кн.: Українська література XVII ст., упор. О. В. Мишанич, ред. В. І. Крекотень, Київ, 1983, с. 306-324, зокрема с. 314. 121 Там само, с. 323. 122 Там само, с. 317. 385