Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 396

8 . Русь, Малоросія, Україна
як ватажка антипольського повстання і оборонця православної віри, прав
Війська й добробуту вітчизни, але відкидали візію його як передвісника
гетьманів, зорієнтованих на Крим і Швецію. Натомість вони почали пода­
вати Хмельницького як промосковського гетьмана, який не тільки визво­
лив Україну з-під польського ярма, а й привів її під захист царя й убезпечив
малоросійські свободи під царською владою118.
Протягом 1720-х років відбулася трансформація образу Богдана
Хмельницького: з популярного історичного персонажа він перетворився
на культову постать, яку вважали за засновника і, що важливіше, захис­
ника всієї нації. На сторінках тогочасних творів він постає як виразна аль­
тернатива Іванові Мазепі, якого імперська церква піддала анатемі. Якщо
Мазепу офіційно звинувачували в змові з метою поневолення України з
боку Польщі, то Хмельницького зображали як спасителя, який порятував
Малу Росію від польського гноблення. Якщо Мазепі приписували таєм­
ні плани запровадити в усій Україні унію, то Хмельницький виступав як
оборонець православ’я. Якщо Мазепу таврували як зрадника царя і Малої
Росії, то Хмельницький поставав вірним підданцем і батьком, оборонцем і
добродійником своєї вітчизни. Саме промосковські мотиви нового культу
кардинально відрізняли цей образ Хмельницького від того, що його ство­
рював Орлик, ба навіть від того, який було окреслено в похвалі 1693 року.
Такий новий образ цього гетьмана був конче потрібен козацьким елітам у
їхній кампанії за відновлення посади козацького гетьмана та його прероґа-
тив. Коли ж 1727 року Петербурґ дав «добро» на обрання нового гетьмана,
відповідно до «Статтей» Богдана Хмельницького, шанування Хмельниць­
кого в Гетьманщині сягнуло піку. Літописи Величка й Грабянки повністю
підтверджують культовий статус Хмельницького в політичній культурі
Гетьманщини. Це ж можна сказати про численні тогочасні вірші, які ви­
хваляли його антипольську й промосковську орієнтацію і які збереглися
в підручниках та записах викладачів і студентів Києво-Могилянської ака­
демії. Є підстави гадати, що саме в цей час у Києві було наново відкрито
ґравюрний портрет Богдана Хмельницького, що його у середині XVII сто­
ліття виконав Вільгельм Гондіус. На його основі було намальовано Богда­
на Хмельницького на стінах Успенського собору Києво-Печерської лаври,
а також на іконах і світських картинах119. Усі ці заходи було спрямовано на
вшанування відновлення деяких прав, що їх цар надав Хмельницькому
118 Див.: Hryhorij Hrabjanka’s «The Great War», c. 296-297.
119 Про культ Хмельницького та його прояви в іконографії див. мою працю: Tsars and
Cossacks: A Study in Iconography, Cambridge, Mass., 2002, c. 45-54.
384