Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 383

Вітчизна
У хвалебному слові на адресу Богдана Хмельницького, вміщеному в
підручнику риторики, що його було опубліковано 1693 року, гетьмана зо­
бражено європейським Марсом, руським Леонідом і Фебом, українським
Тамерланом і отцем вітчизни. Козацьку вітчизну подано як утворення, що
було повністю окремим від польської вітчизни, ба навіть протилежним їй,
а також як об’єкт найвищої вірности її синів, зв’язаних обов’язком прослав­
ляти героїчні діяння «лицаря Хмельницького». Автор звеличував гетьма­
на за його перемоги над поляками, до переліку яких входили «Термопіли
Корсунські», «Канни Пилявецькі», а також битви під Збаражем, Зборовом
і Батогом. Згідно з невідомим автором, цими битвами Хмельницький під­
готував Русь до свободи, а себе - до вічности93. Той факт, що в польському
вжитку слово «отчизна» могло означати не тільки державу, а й будь-яку
з її складових частин, і було відносно незалежним від персони монарха,
мабуть, допоміг козацьким авторам, які хотіли означити Гетьманщину як
свою вітчизну. На початок XVIII століття в офіційних універсалах гетьмана
Мазепи трапляються згадки про «малоросійську отчизну» (себто лівобе­
режну Гетьманщину)94. Деякі панегіристи заходили так далеко, що ймену-
вали Мазепу, подібно до Богдана Хмельницького, «отцем вітчизни»95.
Не дивно, що емоційно насичений термін «отчизна» зіграв важливу
роль у спробах 1708 року легітимізувати або ж, навпаки, дискредитувати
повстання Івана Мазепи проти Петра І. Першим прилюдним Мазепиним
актом після об’єднання сил із Карлом XII було складання присяги перед
козацькою старшиною, яка його супроводжувала. У присязі він заявив, що
діє не для своєї вигоди, а заради добра всієї вітчизни і Війська Запорозько­
го96. У листі до полковника (і майбутнього гетьмана) Івана Скоропадського
Мазепа закликав його як «істинного сина вітчизни» напасти на московські
війська97. У попередній частині вже говорилося, що Мазепа був першим,
93 Український переклад панегірика див. у: Тисяча років української суспільно-політичної
думки, т. з, кн. 2, с. 366-372.
94 Див.: Універсали Івана Мазепи, 1687-1709, упор. Іван Бутич, Київ - Львів, 2002, № 344,
433 -
95 Наприклад, у латинському написі на ґравюрі Даниїла Ґаляховського з Київської академії
(«Теза на честь Івана Степановича Мазепи», 1708) сказано, що її присвячено Мазепі зокрема
як «отцю вітчизни» («patri patriae) і «оборонцеві церкви» (ecclesiae defe[ns]ori) etc (див., при­
міром: Галина Бєлікова, Лариса Членова, Український портрет XVI-XVIII століть: ката­
лог-альбом, 2-ге вид., Київ, 200б, С. 312).
96 Див.: Соловьев, История России с древнейших времен, кн. 8, с. 243-244.
97 Текст листа див.: там само, с. 246-247.
371