Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | 页面 378

8 . Русь, Малоросія, Україна
польської України68. В 1669 році гетьман Дем’ян Многогрішний або, віро­
гідніше, котрийсь із його канцеляристів вигадав формулу «народ право­
славний християнський малоросійський всенародний»69. 1685 року його
наступник гетьман Іван Самойлович видав інструкцію своєму послові до
Москви «од нас, гетьмана, старшини, і всього війська Запорозького, і на­
роду малоросійського»70. Якщо козацька сторона охоче вживала термін
«малоросійський народ», то московська влада загалом уникала його в до­
кументах, а натомість говорила переважно про малоросійські міста, меш­
канців Малої Росії чи малоросійських міст71. Термін «малоросійський на­
род» став важливим інструментом творення нової козацької ідентичности.
Він спирався на утверджену традицію вживання терміна «руський народ»,
але водночас прилаштовував її до нових обставин. Крім того, він прово­
див межу між козацтвом, з одного боку, та русинами, що опинилися за
межами Гетьманщини, з другого. Він також проводив розмежування між
козацькими елітами й московитами, бо останні хоч і розглядалися як при­
четні до Малої Росії, але, безумовно, залишалися за межами малоросій­
ського народу.
«Малоросійська» термінологія - аж ніяк не єдиний риторичний інстру­
мент, яким орудували творці ідентичности Гетьманщини. Тісний зв’язок
між «малоросійською» термінологією та козацьким політичним дискурсом
і традицією виразився в терміні «малоросійська Україна», який використо­
вували козацькі гетьмани різних політичних орієнтацій. Наприклад, Юрій
Хмельницький в одному універсалі в 1670-х роках назвав себе «князем ма­
лоросійської України». 1682 року Іван Самойлович писав про «тогобічну
малоросійську Україну». В угоді 1692 року з Кримом Петрик згадував про
«малоросійську Україну». Його ворог, гетьман Іван Мазепа, також уживав
цей термін, висловлюючи занепокоєння з приводу планів Московії щодо
«малоросійської України»72. Цей самий термін широко використовували
після Мазепиної поразки, про що свідчить Літопис Самійла Величка, напи­
саний у 1720-х роках73. Оскільки термін «малоросійська Україна» стосував­
ся тієї самої території, що й терміни «Україна» та «Мала Росія», він давав
68 Див.: Універсали українських гетьманів, с. 291-308.
69 Див. його наказ послам: Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. з, кн. 2,
с. 7-12, зокрема с. 8.
70 Там само, с. 191-197, зокрема с. 191.
71 Див. текст статтей: там само, кн. і, с. 409.
72 Згадки про «малоросійську Україну» в Юрія Хмельницького, Петрика та Мазепи див.: там
само, кн. 2, с. 157, ззз, 429; Універсали українських гетьманів, с. 184,776.
73 Про покликання Величка на «малоросійську Україну» див.: Шелухин, Україна, с. 148-150.
366