Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

8 . Русь, Малоросія, Україна Як уже зазначалося в попередніх розділах книжки, термін «Мала Русь» повернувся у східнослов’янський публічний дискурс у зв’язку з інтенсифі кацією відносин між переслідуваним православним духівництвом та ві- рянами Речі Посполитої, з одного боку, і православним царем у Москві, з другого боку. Його вживали, щоб відрізняти польсько-литовську Русь та Київську митрополію від московської Русі та московської митрополії (по тім - патріярхату), яка в цьому контексті називалася Великою Росією, або Великою Руссю. Цю термінологію церковного походження, яку Богдан Хмельницький та його соратники використали 1654 року в Переяславі, з такою о хотою перейняла московська сторона, що невдовзі короткий титул царя «всієї Русі самодержець» замінили новим: «Великої і Малої Росії са модержець». При цьому якщо територіяльні межі Великої Росії були зро зумілими й збігалися з кордонами Московії до 1654 року (за примітним винятком Смоленська), кордони Малої Росії залишалися відкритими для інтерпретацій. Вони були так само невизначеними, як західний і північний кордони козацької держави. Не дали їм чіткости ні Переяславська угода, ні подальші «Статті Богдана Хмельницького». Найвірогідніше, московська влада сприймала Малу Росію в її зборівських кордонах 1649 року. Навіть офіційним приводом для вступу Московії у воєнні дії з Річчю Посполитою в 1654 році була вимога відновити Зборівську угоду. В Гетьманщині побутував інакший погляд на кордони Малої Росії. Митрополит київський, який титулував себе митрополитом Малої Росії у відносинах із Московією, вважав, що його юрисдикція поширюється на всі руські землі Речі Посполитої. Протягом 1654-1655 років козацькі заго ни вторглися у Велике князівство Литовське, яке Московія вважала своїм. Московська влада вирішила внести чіткість у питання, не тільки уточнив ши титул царя в такий спосіб, щоб називати його князем Волинським і По дільським, а й додавши «Білу Росію» до його короткого титулу, що відтепер звучав як «Великої і Малої і Білої Росії самодержець»60. Весь цей захід мав на меті приборкати амбіції Хмельницького і наголосити, що Білорусь - себто руські землі Великого князівства Литовського, захоплені царськими силами, - не може претендувати на права, даровані Війську Запорозько му. В такий спосіб московські писці на практиці обмежили територію, яку охоплював термін «Мала Росія», від території польсько-литовської Русі та Київської митрополії до території Війська Запорозького, в результаті чого цей термін у московському розумінні став позначати те саме, що козацький та польський термін «Україна». 60 Див.: Грушевський, «Велика, Мала і Біла Русь». Зб2

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 374