Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 370

8 . Русь, Малоросія, Україна
ну основу його ідентичності. Єрлич узявся укладати літопис, переховую­
чись у Києво-Печерській лаврі після вибуху повстання Хмельницького, але
його світогляд сформувався задовго до козацького виступу (він народив­
ся 1598, а помер після 1673 року) і містив образ України, знайомий нам із
праць і карт Бопляна. Судячи з Єрличевого літопису, в свідомості руської
шляхти, яка звикла мислити в локальних термінах, протягом XVII століття
з’явилася Україна як новий географічний витвір, порівнянний із такими
історичними регіонами, як Руське воєводство та Волинь. Проте, на відмі­
ну від цих регіонів, воно охоплю вало прикордоння цілої низки воєводств53.
Трактування України як конкретного регіону відкривало шлях для розви­
тку пов’язаних із ним локальної лояльности та ідентичности, а утверджен­
ня окремого державного утворення на частині традиційних «українських»
земель допомогло цю можливість уреальнити.
Становлення окремішньої української ідентичности можна зрекон-
струювати на основі Літопису Самовидця, який охоплює козацьку історію
з 1648 року до початку XVIII століття. Вважається, що цей літопис написав
виходець із козацької старшини Роман Ракушка-Романовський, який зго­
дом став православним священиком. Ця праця становить чималий інтерес
для істориків як перший зразок козацького історіописання. Для нас літопис
іще цінніший тим, що найпізніше від 1670-х років його дописувано рік за
роком, а не ретроспективно. Істотну частину літопису написано в місті Ста-
родубі, де Ракушка провів останні десятиліття життя (помер він 1703 року).
Він був активним учасником багатьох тогочасних подій, зокрема брав
участь у повстанні Хмельницького і певний час виконував обов’язки наказ­
ного полковника Війська Запорозького. За гетьмана Івана Брюховецького
він обіймав посаду генерального підскарбія, а після усунення гетьмана від
влади провів кілька років на Правобережжі, зокрема їздив до Стамбула у
складі посольства гетьмана Павла Тетері. Наскільки нам відома біографія
Ракушки-Романовського, він не навчався в Києво-Могилянській академії,
тож його погляди зазнали хіба що мінімального «викривлення» під впли­
вом гуманістичної освіти та ідей тієї епохи. Його літопис вирізняється сво­
53 Текст хроніки див.: Latopisiec albo kroniczka różnych spraw i dziejów dawnych i teraźniejszych
czasów, z wieku i życia mego na tym padole, wyd. K. W. Wójcicki, 2 т., Warszawa, 1853; пор. також:
«Лътопись Іоахима Ерлича» [«Latopisiec albo Kroniczka...»], у кн.: Южно-русские летописи,
ред. Орест Левицкий, Киев, [1916], с. 32-456. Коротку біографію Єрлича та бібліографію на
цю тему див. у: Bibliografia literatury polskiej. Nowy Korbut Piśmiennictwo staropolskie, т. II,
Warszawa, 1964, c. 292-293.
358