Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 348

8 . Русь, Малоросія, Україна
пізніше вийшов з ужитку, але повернувся в офіційний дискурс у XVII сто­
літті, коли став позначати українські землі під московською зверхністю.
Згідно з Грушевським, цей термін не зажив популярности серед загалу,
який волів називати свою землю «Україною». Починаючи від XVI століття
цей термін уживали на позначення середнього Подніпров’я, а в XIX сто­
літті лідери українського літературного відродження обрали його як на­
ціональну назву6.
Вибух Першої світової війни накликав на українських провідників у
Російській імперії звинувачення в зраді. Революція 1917 року їх посилила.
Натяки на польське походження назви «Україна» підживлювали уявлення
про те, нібито український рух - не більше ніж плід чужоземних інтриґ.
Дискусія Шелухина та Лінніченка дала поштовх появі багатьох статтей у
журналі «Малая Русь», який опублікував Стороженкову статтю «Малая
Россия или Украйна?». Ця стаття, своєю чергою, викликала відповідь Ше­
лухина, який далі розвивав тему в своїх емігрантських публікаціях між­
воєнного періоду7. Совєтська доба поклала край використанню терміна
«Мала Росія» на позначення України, але він відродився разом із ожив­
ленням російськ ого націоналізму після 1991 року. Російський публіцист
Міхаіл Смолін, який 1998 року перевидав у Москві статтю Стороженка та
інші антиукраїнські твори того періоду, виступив за відновлення «мало­
російської» термінології, засуджуючи використання термінів «Україна» та
«українці» як спроби «розчленувати всеросійське тіло, віднявши від ньо­
го малоросів, свавільно назвавши їх “українцями”, яких не знала історія»8.
Нині цілком очевидно, що терміни «Україна» та «Малоросія» уособлюють
дуже різні східнослов’янські ідентичності. Але чи є підстави вважати, що
вони позначали різні ідентичності також у ранньомодерні часи?
Доля Русі
Вибух повстання Хмельницького струсонув Річ Посполиту
до самісіньких основ, проторувавши шлях для чужоземної інтервенції, яку
спершу здійснила Московія за підтримки козаків, а потім - Семигород зі
Швецією. Шведське вторгнення 1655 року, відоме в історіографії як «По­
6 Див.: Грушевський, Історія України-Руси, т. І, с. 1-2.
7 Див.: Шелухин, Україна, с. 34-40.
8 Див.: Михаил Смолин, «Украинский туман должен рассеяться, и русское солнце взойдет»,
у кн.: Украинский сепаратизм в России, с. 5-22, зокрема с. 6.
336