Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

Розкол Розкол Російська імперія володіла величезною територією, її сус пільство аж ніяк не було однорідним, а офіційний імперський дискурс панував далеко не в кожній частині царських володінь. Київська наука та елементи вестернізації, що їх вона містила, увійшли в конфлікт із потуж ними силами всередині московської церкви та суспільства, тільки-но їх почав підтримувати двір за часів Алєксєя Міхайловіча й патріярха Ніко- на. В інституційному вимірі опір традиційного московського суспільства релігійним і культурним змінам, що їх принесли із собою кияни, проявив ся в старообрядництві, яке розкололо російську церкву та суспільство на два протиборчі табори. Офіційна секуляризація держави та докорінна вестернізація московського суспільства, яка найяскравіше виразилася в Петровій забороні носити бороди та впровадженні західного одягу, лише роз’ятрила рану127. Звісно, в центрі суперечки опинився Пьотр. Ходили навіть чутки, що справжнього Петра при народженні підмінили німецьким дитям, а отже, Росією править німець, а не легітимний російський цар. Старообрядці вважали царя за Антихриста, який зрадив свою істинну природу, корис туючись латинським ім’ям «Peter» (цар полюбляв писати так своє ім’я) за мість російського «Петр». Згідно з одним старообрядницьким текстом за 1710 рік, «якожь вь тайньїхь кь имени Ісусову прилогь лукавьій являегь инаго Іисуса, тако и вь явньїхь кь имени Петрову новоприложенное его латьінское имя, указующее сьдящаго вь немь и на немь преисподняго»128. Пьотр, зі свого боку, повівся зі старообрядцями з безпрецедентною м’якістю й прагматизмом, зупинивши кампанію гоніння проти них, яку вела правителька Соф’я. Цар потребував лояльности старообрядців під час війни, а тому замість переслідувати їх, він обмежився тим, що лише наклав 127 Деякі дослідники вважають, що наприкінці XVII - на початку XVIII століття на місце мос ковської високої культури кияни поставили свою, тим са мим іще більше поглибивши прірву між освіченими елітами та народом, - див.: Nikolai Trubetzkoy, «The Ukrainian Problem», у його ж: The Legacy of Genghis Khan and Other Essays on Russian Identity, c. 245-267 (рос. вид.: Николай Трубецкой, «Кукраинской проблеме», у його ж: Наследие Чингисхана, с. 498-522). 128 Цит. за: Boris A. Uspensky, «Schism and Cultural Conflict in the Seventeenth Century», у кн.: Seeking God: The Recovery of Religious Identity in Orthodox Russia, Ukraine and Georgia, ed. Stephen K. Batalden (DeKalb, 111 ., 1993), c. 106-143, зокрема с. 115 (рос. вид.: Б. А. Успен ский, «Раскол и культурный конфликт XVII века», у його ж: Избранные труды, т. 1, Семи отика истории. Семиотика культуры, Москва, 1994 ? с. 333 ~ 3 б 7 > зокрема с. 343 )- 321

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 334