Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 328
Російська імперія
йому, зверталися до нього як до «імператора». Єлєна Поґосян продемон
струвала, що Пьотр почав гратися з ідеєю проголошення себе імператором
наприкінці XVII століття після Азовських походів на турків, повернувся до
неї після перемог над шведами в 1708-1709 роках і нарешті зважився вті
лити її близько 1717 року, відклавши офіційне прийняття цього титулу до
закінчення Великої північної війни зі шведами112. Хронологія Петрового
зацікавлення титулом імператора показує, що в його свідомості цей титул
і поняття імперії було тісно пов’язано з війною, військовою перемогою і
здобуттям нових територій. Цю ж ідею наголошувало російське слово, яке
в тодішніх офіційних документах і виданнях уживали, щоб передати зна
чення латинського слова «imperator» - «присноприбавитель», що можна
перекласти як «той, хто постійно додає або збільш ує». Малося на увазі те,
що Пьотр приєднав нові землі до давнього царства, яке відтак стали вважа
ти імперією. Петрові здобутки на Балтиці мали справді довгочасне страте
гічне значення, але, якщо міряти за розміром приєднаних територій, він
посідає лише четверте місце після трьох сво'іх попередників: Івана III, який
здолав та захопив Твер і Новгород; Івана IV, який інкорпорував волзькі
ханати і «завоював» Сибір; і Петрового батька Алєксєя Міхайловіча, що
«додав» Смоленськ, Київ і Лівобережну Україну. Пьотр та його ідеологи
мали добре усвідомлювати ці факти, тому новий титул обґрунтовували по
кликанням на давню московську традицію, яка буцімто урвалася під час
Смути. На церемонії присвоєння Петрові нового титулу говорилося, що той
успадкував його від предків, позаяк уперше московських царів так титулу
вати почав імператор Священної Римської імперії Максиміліян І113.
Що за історичні реалії лежали в основі міркувань Прокоповича, який
виклав цю аргументацію в ухвалах Синоду; Петра Шафірова, який написав
промови для церемонії; і Теодосія Яновського (ще одного киянина), який
виголосив промову із такою аргументацією? Вочевидь, вони дотримува
лися історичних поглядів свого володаря і прагнули завбачити бажання
самого царя. Іще 1708 року, коли Пьотр гадав, що Велика північна війна
наближається до кінця, і всерйоз замислився про прийняття імператор
ського титулу, він наказав підготувати історію «російської держави», що
починалася б від правління Васілія III. Чому Пьотр уважав таким важли
вим царювання Васілія III, яке в історичних наративах зазвичай губиться
112 Аналіз процесу присвоєння цареві нового титулу та введення нових форм звернення див.
у кн.: Погосян, Петр І, с. 220-229.
113 Див. англійський переклад уривків зі звернення до царя, в якому його просили прийняти
новий титул, у кн.: Greenfeld, Nationalism, с. 196.
22*
315