Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 327

7 - Винайдення Росії
Російська імперія
22 жовтня 1721 року в Свято-Троїцькому соборі Санкт-Петер-
бурґа відбулася офіційна церемонія, присвячена укладенню Ништадтсько-
го мирного договору зі Швецією, який завершив Велику північну війну.
Під час урочистостей Сенат наділив Петра І титулом «імператора всеросій­
ського» і двома формами величання: «Великий» і «отець вітчизни». Згідно
з офіційною версією подій, новий титул цареві надав Сенат, але насправді
ініціятива походила від Святійшого Синоду. Найвірогідніше, з пропозиці­
єю присвоїти Петрові І новий титул і форми величання виступив Теофан
Прокопович109. Величання «Пьотр Великий» міцно утвердилося і в росій­
ській, і в західній історіографії, а царювання Петра вважають за початок
нового, імперського періоду в історії країни. Не менш важливим було вели­
чання російського правителя «отцем вітчизни»110. Останнім часом дедалі
більше уваги приділяють тому, що Петра проголосили «національним» ім­
ператором, правителем Російської імперії, а це відрізняло його від попере­
дників із Візантійської та Священної Римської імперій, чиї титули не мали
етнонаціональних конотацій111. Новий титул і нові форми величання царя
поєднували два дуже різні поняття політичної лояльности, які побутували
при Петровому дворі в першій чверті XVIII століття, сплітаючи їх у складні
комбінації. Першим із них було поняття Росії як нації-держави, а другим -
поняття Росії як держави-імперії.
Спробуймо ретельніше розглянути всі три елементи нового царського
титулу: «імператор усеросійський», «отець вітчизни» та «великий», - щоб
з’ясувати точний смисл, що його Пьотр зі своїм оточенням вкладали в запо-
чаткування того, що сьогодні називається російською імперською історією.
Ким вони були: будівничими імперії чи будівничими нації? І що насправді
для них означав термін «імперія»?
Як ми вже переконалися, терміни «імператор» та «імперія» аж ніяк
не були популярні в політичній лексиці Прокоповича, який був вірогідним
ініціатором подій жовтня 1721 року, але, безумовно, належали до найза-
повітніших у списку самого Пєтра. Чужоземні спостерігачі зауважили, що
після Полтавської битви цареві придворні, які найбільше хотіли догодити
109 Див.: Погосян, Петр І, с. 220-229. Історики традиційно розглядають церемонію 22 жов­
тня 1721 року як початок Російської імперії, див., приміром: Anisimov, The Reforms of Peter the
Great, c. 143-144 (пор. Анисимов, Время петровских реформ, с. 233-237).
110 Див.: Greenfeld, Nationalism, с. 195-196.
111 Tolz, Russia, с. 41.
314