Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 325

7 - Винайдення Росії
ських військ - там дислокувалися лише російські війська; не існувало окре­
мих малоросійської та великоросійської націй, а була лише єдина російська
нація; Мала Росія і Велика Росія були не частинами однієї «всеросійської
держави», а Малоросія поставала частиною ширшої Росії - нової вітчиз­
ни та нового об’єкта вірности для царевих підданців. Це нове джерело ле-
ґітимности було тісно пов’язано зі старим - особою царя, але відтоді цар
мусив ділити своє місце на вершині ієрархії лояльностей із поняттям Росії
як вітчизни. Назву «отець вітчизни», якою київські автори раніше вели­
чали Мазепу, відтепер, у зв’язку зі зміною політичних кордонів вітчизни,
було закріплено винятково за персоною царя. Не дивно, що у проповіді
1709 року Прокопович звертався до Пєтра «отче отечества».
Чи був Прокопович одиноким, хто намагався перетворити Російську
державу на національно означену вітчизну під назвою «Росія»? Мабуть,
ні, але довести це завжди непросто. Одне зі свідчень того, що Прокопович
мав могутнього союзника і протектора в цій справі - самого царя, знахо­
димо в тексті царевого наказу військам напередодні Полтавської битви. У
цьому документі, помітно відходячи від духу попередніх маніфестів, Пьотр
називав свою країну і «Росією», і «вітчизною». «Ведало бо российское
воинство, - говорилося в тексті наказу, - что оной час пришел, который
всего отечества состояние положал на руках их: или пропасть веема, или в
лучший вид отродитися России»103. Проблема цього наказу полягає в тому,
що оригінальний текст не вцілів, а відома нині версія походить із рукопису
«Історії імператора Пєтра Великого», приписуваної нікому іншому, як то­
му-таки Теофанові Прокоповичу104. На жаль, ми не можемо знати напевно,
чи саме так звертався Пьотр до своїх військ перед боєм, уживаючи слова
«Росія» та «вітчизна». Побутування терміна «вітчизна» в Московії та Ро­
сійській імперії ще треба дослідити, але обидва слова виглядають цілком
доречними у працях одного з перших популяризаторів уявлення про Росію
як спільну вітчизну двох народів-націй, що їх до Полтавської битви пропа-
ґандисти називали Малою Росією та Великою Росією.
Поняття вітчизни у свідомості Прокоповича асоціювалося з конкрет­
ним державним утворенням, яке він уважав за природний об’єкт лояльнос­
ти для його «синів» від найдавніших часів. Своє «отечество» мали троян­
103 Письма и бумаги императора Петра Великого, т. IX, вып. і, № 3251, с. 226 (англ. пер.
цит. за: James Cracraft, «Empire versus Nation: Russian Political Theory under Peter I», Harvard
Ukrainian Studies 10, № 3-4 (December 1986), c. 524-541, зокрема с. 529).
104 Розгляд текстології наказу див. у: Письма и бумаги императора Петра Великого, т. IX,
вып. 2, с. 980-981.
312