Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 321

7 . Винайдення Росії
«раїхіа» - терміні, тісно пов’язаному з розвитком патріотизму й прото-
націоналізму в ранньомодерній Европі. Уживання «вітчизни» як синоні­
ма «раїтіа» не було новиною для московського політичного дискурсу, але
Прокопович одним із перших оголосив відданість вітчизні однією з найви­
щих громадянських чеснот90.
Поняття «вітчизни» у Прокоповичевих творах було так само розми­
тим, як і поняття «Росії». Де проходили кордони вітчизни для нього та його
«співвітчизників» киян? Де вона починалася і закінчувалася? Щоб відпо­
вісти на це питання, нам варто розглянути, яку роль це поняття відіграло
в ідеологічному протистоянні, або, словами одного дослідника цього пері­
оду? У «війні маніфестів» між Мазепою та Петром, що передувала Полтав­
ській битві91. Цар, який до переходу Мазепи на бік шведів восени 1708 року
рідко або й ніколи не використовував цей термін в офіційних документах,
у зверненнях до козаків тепер поставав як істинний оборонець їхньої ві­
тчизни і малоросійської нації92. В указі від 28 жовтня 1708 року, видано­
му відразу після отримання звістки про перехід Мазепи93, цар зображував
гетьманів учинок як зраду присяги на особисту вірність. Окрім звинува­
чення гетьмана в зраді, Пьотр використав іще два інших арґументи. Пер­
ший стосувався умов установлення московського протекторату над Геть­
манщиною за Богдана Хмельницького. Згідно з цими умовами, цар брав на
себе обов’язок захищати «Малу Росію» від польської загрози православ’ю.
Тепер же, коли польський король Станіслав Лєщинський допомагав Кар-
лові XII у війні проти Московії, Пьотр сповна скористався цим мотивом.
Він звинуватив Мазепу в спробі підпорядкувати «малоросійський край»
полякам і перевести православні церкви в унію. Як захисник «малоросійсь­
90 Мабуть, уперше це значення терміна «отечество» з’являється в текстах XV століття, на­
пряму пов’язане з болгарським культурним впливом; див. аналіз використання термінів
«отчина» і «отечество» у кн.: Колесов, Мир человека в слове древней Руси, с. 242-246.
91 Тексти царевих грамот, а також листів Петра, Мазепи й Александра Меншикова див. у:
Письма и бумаги императора Петра Великого, в 19-ти тт., т. VIII, вып. 1, Москва - Ленин­
град, 1948, № 2760-2794, с. 238-261; Олександр Рігельман, Літописна оповідь про Малу
Росію та Ті народ і козаків узагалі, Київ, 1994, с. 53 і _574 (репр. вид. 1847 року «Летописное
повествование о Малой России»); Соловьев, История России, кн. 8, Москва, 1962, с. 240-
252. Аналіз «війни маніфестів» див. у: Bohdan Kentrschynskyj, «Propagandakriket і Ukraina,
1708-1709» у кн.: Karolinska Forbundets Arsbok, Stockholm, 1958, c. 181-224.
92 Див. аналіз цього термінологічного нововведення Петрової пропаганди у кн.: Greenfeld,
Nationalism, с. 195-196.
93 Текст Петрового указу від 28 жовтня 1708 року див. у: Письма и бумаги императора Пе­
тра Великого, т. VIII, вып. і, № 2771, с. 244-245; Рігельман, Літописна оповідь, с. 53і~532.
308