Дві « Росії » Теофана Прокоповича
чи термін « Росія », Яворський надавав йому ширшого, « всеросійського » значення, чим також докладався до виникнення плутанини, спричиненої нерозбірливим використанням одного слова на позначення і російської держави, і козацької України. Якщо світські еліти Гетьманщини, пишучи руською, польською або російською мовами, чітко відрізняли свою вітчизну- Україну, або Малу Росію- від Московії, яку дедалі частіше називали Великою Росією, то в київських поезіях і проповідях, написаних в урочистому стилі, зберігалася давня могилянська традиція використовувати термін « Россія » так, наче за межами Київської митрополії не було ніякої іншої Росії. Підмінюючи значення цього терміна, Яворський, а надто Прокопович, відкривали шлях для зміщення лояльности( а отже, ідентичности) від Гетьманщини та її церковних і цивільних установ до російського царя та його держави.
Упродовж більшої частини своєї петербурзької кар’ єри Прокопович наполегливо просував ідею однієї об’ єднаної російської нації, на означення якої використовував терміни « российский народ », « российскийрод », « россияне » та « российстии синове ». Як і багато його сучасників, Прокопович уживав термін « народ » удвох значеннях. Перше охоплювало все населення царських володінь. Зазвичай Прокопович говорив і писав про « народ » як спільноту, що мала бути вдячною своєму правителеві, до головних турбот входили її щастя і процвітання. Найчастіше, коли Прокопович говорив про « народ » у цьому першому розумінні, він мав на увазі еліти суспільства, але інколи і « простий народ », що його утворювали нижчі соціяльні прошарки80. Друге значення терміна « народ » стосувалося етнокультурної та політичної організації світу, який складався з націй, держав, країн і царств. Усі ці терміни Прокопович застосовував узаємозамінно( тому для нього Казанський ханат був « народом » 81). В окремих випадках Прокопович на позначення « народу » як суб’ єкта міжнародних відносин уживав термін « нация » 82. У Прокоповичевих проповідях трапляються також згадки про чужоземні(« иностранные ») та російські(« российстии ») народи, але певідправи на замовлення Петра І та її подальшу долю див.: Погосян, Петр І, с. 177; Погосян, « И. С. Мазепа », с. 327-328. 80 Приклади використання терміна « народ » у значенні соціяльної категорії у проповідях Прокоповича за 1709-1725 роки див. у: Прокопович, Сочинения, с. 25, 36, 38, 43, 44, 46, 47, 83, 98,102,138. 81 Там само, с. 24. 82Там само, с. 133. Тут Прокопович використовує термін « нація », щоби позначити чужоземну державу на противагу « нашему отечеству ».
305