Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 315

7- Винайдення Росії
ни? Сам факт, що він зробив це в трагікомедії, яку прилюдно ставили в
Києві, свідчить, що він уживав цей термін і тлумачив його значення відпо­
відно до вжитку, який був звичним для тогочасних освічених кіл Гетьман­
щини. Прокопович не пропонував тут нічого особливо нового, як засвідчує
написаний того ж 1705 року, коли з’явився і «Владимир», панегірик Мазепі
з пера Яна (Івана) Орновського. Мазепу тут названо «російським Камілом»
(«swego Kamilla Rossija wynosi»)66.
Зовсім інакший образ Росії постає з Прокоповичевих творів, написа­
них після Полтавської битви. Як і в трагікомедії «Владимир», у пропові­
ді, присвяченій перемозі Пєтра, він часто звертається до Росії як до свого
співрозмовника. Говорячи про військові звитяги царя, Прокопович вигу­
кує: «О силы, о славы твоея, Россио!» - і закликає її святкувати полтавську
перемогу: «Торжествуй, о Россие!»67. Росія з полтавської проповіді має інші
географічні межі, ніж Росія з трагікомедії. Згадуючи в проповіді про пере­
моги російських військ, Прокопович заявляє: «Вся, яже многим градом и
народом отъяша, дароваху России»68. В іншому місці проповіді перерахова­
но землі, які Росія отримала за свої військові звитяги. А ось як Прокопович
описує географічні межі влади російського монарха:
Начен от реки нашей Днепра до брегов Евксиновых на полудне, оттуду
на восток до моря Каспийскаго или Хвалинскаго, даже до предел царства
Персидскаго, и оттуду до далечаших пределов едва слухом ко нам захо-
дящаго царства Китаехинскаго, и оттуду на глубокую полунощь до Земли
новой и до брегов моря Ледовитаго, и оттуду на запад, до моря Балтиц-
каго, - даже паки долгим земным и водным протяжением прийдеши к
помянутому Днепру. Сия бо суть пределы монарха нашего69.
У проповіді сказано, що «пределы» царства монарха - це також кордо­
ни «Российской монархии», «Российского государства», а отже, Росії. Тож у
полтавській проповіді Прокопович відходить від попереднього застосуван­
ня цього терміна щодо київського церковно-адміністративного утворення
або козацького державного утворення і закріплює його за територією всієї
Московс ької держави, яка охоплює й Гетьманщину.
66 Див.: Jan Ornowski, «Muza Roksolańska», у кн.: Roksolański Parnas, ч. 2, с. 377 ~ 394 , зокрема
с. 380.
67 Прокопович, Сочинения, с. 31, 34.
68 Там само, с. 33.
69 Там само, с. 24-25.
302