Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 311

7- Винайдення Росії
року польськомовного панегірика «Trybut» на честь Самойловича, не тіль­
ки згадував «пам’ятки Могили» («Mohiły pamiątki») і «Могилянську музу»
(«Mohileańska muza»), але й у дусі часів Петра Могили використовував тер­
міни «Rossyja» і «Rossyjacy» на позначення руських земель та їхнього насе­
лення54. Майбутній очільник імперської Церкви у польськомовному вірші
«Полярна зоря російського неба» («Arctos caeli Rossiaci», 1690) теж писав
про «Могилиних муз» («Mohiły muzy») і вживав «Rossyja» та «Rossiaci»
щодо руських (немосковських) земель і народу55. А Варлаам Ясинський
(1690-1707), титулував себе не просто митрополитом Київським і Малої
Росії, а «митрополитом Київським і всієї Росії» або «митрополитом києво-
російським»56.
До термінології, зіпертої на слові «Россія», вдавалися у своїх лати-
номовних творах і вишколені у Києві козацькі автори. Приміром, укла­
дачі латинських «Pacta et Constitutiones» (1710) на позначення України й
українців використовували такі терміни, як «patriam Rossiacam», «gente
Rossiaca», «filiis Rossiacis» та «liberam Rossiacam»57. Застосування цих
термінів щодо України стає особливо очевидним у посиланнях на Київ як
митрополичий центр «Россії» щодо інших українських міст: «Metropolis
Urbs Rossiae, Kiiovia, caeteraeque Ucrainae civitates» (XXV). Терміни «Укра­
їна» й «український» (Ucraina, Ucrainensibus) часто вживали в тексті цьо­
го документа як синоніми термінології, що базувалася на слові «Россія».
Це ж стосується термінів, похідних від етноніма «Roxolani»: «Roxolana
patria nostra» (XXVI), «incolis Roxolanis» (XXIX), «Roxolane patriae, Matris
Nostrae» (XXXII) тощо. Термін «Parva Rossia» (Мала Росія) трапляється в
«Pacta» лише двічі: одного разу щодо юрисдикції Церкви, а другого - щодо
вітчизни козацтва («Parva Rossia, patria nostra»). На позначення північного
сусіда автори «Pacta» послуговувалися термінами «Moscovitico Ітрегіо» та
54 Див.: Paweł Baraniecki, «Trybut», у кн.: Roksolański Parnas, ч. 2, с. 319-326.
55 Див.: Stefan Jaworski, «Arctos planet herbowych», у кн.: Roksolański Parnas, 4. 2, c. 331-334;
неповний укр. пер. Віталія Маслюка див. у кн.: Ащпологія української поезії: у 6 т, т. і, Твори
поетів XI-XVIII ст., Київ, 1984, с. 214-218 («Арктос небесний Руський»),
56 Щодо першої форми титулування, див.: Г. Д. Филимонов, «Очерки русской христианской
иконографии, і: София Премудрость Божия», Вестник Общества древне-русского искус­
ства [при Московском публичном музее], вып. і (1876). «Києво-російським» митрополитом
Ясинського названо в тексті епітафії новгород-сіверському архимандриту, яку сам Ясинський
і написав (див. : Самійло Величко, Літопис, пер. Валерій Шевчук, т. II, Київ, 1991, с. 593).
57 Див. латинський оригінал «Pacta et Constitutiones» у кн.: Конституція української геть­
манської держави, Київ, 1997, с. iv, vi, viii, х, хі, хіі, хііі і далі. Подальші посилання на текст
«Pacta» подано в дужках в основному тексті.
298