Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Página 309

7 - Винайдення Росії
собою в «Кратком российском летописце» (1760) Міхаіл Ломоносов - іще
один автор, на якого справив враження «Синопсис»45.
Хай там як по-різному читали «Синопсис» у Києві та в російських сто­
лицях і провінціях, за його допомоги історію Києва зробили невилучною
частиною імперського російського наративу. Первісні труднощі з прийнят­
тям національної ідеї «Синопсису» в Московії почасти пов’язано з тим, що
давня династична та пізніше державоцентрична парадигми набагато ліп­
ше за націєцентричну парадигму обслуговували інтереси багатоетнічної
імперії. Але ця ідея, безперечно, збігалася з поглядами й інтересами киян,
що перебували на імперській службі й намагалися здобути собі нішу в ім­
перії та встановити особливі відносини з її правителями, використовуючи
«славенороссійську» національну парадигму.
Київська «Россія»
Згідно з київськими те кстами кінця XVII - початку XVIII
століття, з московитами київських русинів об’єднувало не тільки членство
в одній нації-народі, але й ім’я власної домівки, яку вони, на диво читачам
пізніших часів, називали «Россія». В Україні традиція використання тер­
міна «Русь» у його грецькій формі «Россія» та похідних від неї варіянтах
(скажімо, «россійський») на позначення руських земель (інколи вкупі з
Московією) тягнеться щонайменше від 1590-х років46. 1592 року в листі, що
45 Так само сильного впливу «Синопсису» зазнала «Древняя Российская история от начала
российского народа» (1766) Міхаіл а Ломоносова, в якій він переймає підхід анонімного авто­
ра до свого предмета як історії нації, але нехтує його інтерес до історії Православної церкви.
Про «наступників» «Синопсису» в Московії та Україні див.: Жиленко, «Слово до читача»,
с. 10-11.
46 У Московії та Польщі цей термін теж використовували від XVI століття, - див.: Frank Е.
Sysyn, «The Image of Russia and Russian-Ukrainian Relations in Ukrainian Historiography of the
Late Seventeenth and Early Eighteenth Centuries» у кн.: Culture, Nation, and Identity, c. 108-143,
зокрема с. 117-118. Про використання терміна «Россия» в російській історіографії XVIII сто­
ліття див.: Елена Погосян, «Русь и Россия в исторических сочинениях 1730-1780-х гг.», у кн.:
Россия/Russia, вып. 3 (її), Культурные практики в идеологической перспективе: Россия,
XVIII - началоXXвека, сост. Н. Н. Мазур, Москва-Венеция, 1999, с. 7-19. Про розмаїття кон­
текстів, у яких у ранньомодерній Східній Европі вживали термін «Росія» (та про терміноло­
гічні проблеми, що їх таке вживання створило для сьогоденних дослідників), див.: Giovanna
Brogi Bercoff, «Ruś, Ukraina, Ruthenia, Wielkie Księstwo Litewskie, Rzeczpospolita, Moskwa,
Rosja, Europa środkowo-wschodnia: o wielowarstwowości i polifunkcjonalizmie kulturowym», у
кн.: Contributi italiani al XIII congresso internazionale degli slavish, ed. Alberto Alberti et al.,
Pisa, 2003, c. 325-387, зокрема с. 360-364.
296