Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 301

7 - Винайдення Росії
«Славенороссійський» проект
У жовтні 1663 року Іван Брюховецький, один із найосвіче-
ніших і попервах найбільш промосковський гетьман, видав універсал до
населення Правобережжя, закликаючи «братію нашу милу» покинути
польського короля і приєднатися до московського царя. Обґрунтовуючи
свій заклик, він використав історичні, династичні, релігійні та національні
арґументи, які встановлювали прямий зв’язок між руською нацією («росій­
ський народ») і «російським» монархом у Москві. Він писав:
Не тільки всі довколишні народи, але й самі ваші милості, братія наша
мила, маєте те признати, що пробуваєте у явній сліпоті та видимій ома­
ні, коли, руське ймення на собі носячи від предків своїх, прихиляєтеся не
до того монарха, якого блаженної пам’яті святий і рівноапостольний ро­
сійський предок [святий Володимир] до віри грецької християнської весь
народ наш російський привів, але, відступивши від єдиновірного право­
славного монарха дідичного російського, руссю будучи, відхиляєтеся до
іншовірного, до лядської сторони, яка іменем та вірою не є погідна21.
Комплекс ідей, що пронизує спробу Брюховецького пов’язати руську
націю з російським царем, найпромовистіше виражено в першому «під­
ручнику» з «руської історії», що отримав назву «Синопсис». Ця книжка
вперше вийшла друком 1674 року в Києві під керівництвом архимандрита
Києво-Печерського монастиря Інокентія Ґізеля (тому довгий час її припи­
сували Ґізелевим інтелектуальним зусиллям), а на середину XIX століття
витримала вже дев’ятнадцять видань і репринтів, ставши найпопулярні-
шим історичним твором домодерної Російської імперії22. Ім’я справжнього
автора досі невідоме, але перші три видання (1674,1678 і 1680-1681 років)
вважаються «авторськими». Перше видання побачило світ у найбурем-
ніший рік історії Києва та Печерського монастиря. 1674 року московське
військо за підтримки лівобережних козацьких частин перейшло Дніпро
і напало на османську армію та протурецьких козаків, на чолі яких стояв
гетьман Петро Дорошенко. Взявши було в облогу Чигиринську фортецю,
козацько-московські сили дістали відсіч і мусили відступити. Очікуючи
21 Тисяча років української суспільно-політичної думки, т. з, кн. і, Третя чверть XVII ст.,
с. 385-387, зокрема с. 385.
22 Точне відтворення видання 1680 року див. у: Sinopsis, Kiev 1681: Facsimile mit einer
Einleitung, hrsg. Hans Rothe, Koln - Wien, 1983. Про історію видання і читацьку авдиторію
«Синопсису» див.: А. Ю. Самарин, Распространение и читатель первых печатных книг по
истории России (конец XVII-XVIII в.), Москва, 1988, с. 20-76.
288