Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 300
Дослідження доби Петра І
Через майже чверть століття до поглядів Шевельова повернувся про
відний західний фахівець із пєтровської доби Джеймс Крейкрафт. У статті
«Новий погляд на київський період Прокоповича» він доводив, що протя
гом київського періоду Прокопович одночасно був «не лише поборником
українського націоналізму, а й своєрідним зародковим ідеологом пєтров
ської імперії»19. Фактично ж Крейкрафт навів потужні докази на користь
другої тези, цілком заперечуючи першу. Завваживши «всеросійські» еле
менти у творах Прокоповича, написаних до 1709 року, Крейкрафт просте
жив їх до «Синопсису» 1674 року, вписавши київський період Прокопови-
чевої творчости в контекст російської імперської думки. Він стверджував,
що всеросійських поглядів Прокопович дотримувався ще у своїх київських
працях.
Інакший підхід до з’ясування місця цього письменника в російській
культурі запропонував Макс Окенфус, указавши на «величезний культур
ний розрив між Теофаном і більшістю тогочасних росіян» і подавши Про
коповича як постать, глибоко вкорінену в гуманістичну і класицистичну
культуру київської спільноти вчених20. Прокопович, звісно, мав не одну
ідентичність, а науковці слушно вказують на розмаїття культурних ціннос
тей, а також етнонаціональних і політичних лояльностей у його творах. За
вдяки добрій освіті й таланту він умів влучно виражати, формулювати й
артикулювати ці ло яльності. Отже, замість того, щоб дошукуватися, в що
«справді» вірили або не вірили Прокопович та інші кияни у Петербурзі,
куди продуктивніше розглядати їхні твори і декларації як вияви цілого
спектра політичних і культурних ідентичностей, які приймала й підтриму
вала нова імперська еліта.
У цьому розділі маю на меті два завдання. По-перше, вказати на ви
токи багатьох понять, які поширилися в пєтровські часи іще в період до
1654 року, і тим самим помістити добу Петра в контекст давніших ідентич-
нісних проектів. Це те, що нехтують більшість істориків, вивчаючи пєтров-
ську добу з погляду її впливу на подальші процеси. По-друге, дослідити
взаємозв’язок між національними та імперськими елементами «всеросій
ської» ідентичности, розглянувши внесок київських інтелектуалів з осід
ком і в Києві, і в Петербурзі.
19 James Cracraft, «Prokopovyc’s Kiev Period Reconsidered», Harvard Ukrainian Studies 2, № 2
(June 1978), c. 138-157, зокрема c. 139.
20 Див.: Okenfuss, The Rise and Fall of Latin Humanism, c. 110-119.
287