6. Чи було « возз ' єднання »?
Переяславська незгода
Чи стояли за « возз’ єднанням » також етнічні мотиви? Чи, може, вони були повністю відсутні в перемовинах козацтва із царем? Хоча Хмельницький описував деякі елементи повстання етнонаціональною термінологією, він та його писарі жодного разу не встановили, здавалося б, природного містка між двома руськими народами-націями. У листі до воєводи Сємьона Волховського влітку 1648 року Хмельницький нарікав на те, що гонінь зазнає « наша Рус православниї християне », але, роблячи спроби втягнути царя в козацько-польський конфлікт, гетьман не звертався до теми етнічної споріднености між двома частинами Русі; натомість закликав царя домагатися польського престолу, який у той час був вакантним113. Ця дискурсивна особливість збереглася в його подальших листах до Москви114. Змінилася тільки назва, якою він позначав свою країну. Якщо спершу він називав її Руссю( цю ж назву гетьман використовував у листах до польського короля), то від весни 1653 року почав уживати назву « Мала Русь », прийнявши релігійно-інституційну термінологію. У січні 1654 року він навіть вніс відповідну зміну в офіційний титул царя, звернувшись до нього не як до « всея Русії самодержца », а як « всея Великия и Малые Русии самодержца » 115. Цар прийняв таку зміну свого титулу116. Початок нової війни з Річчю Посполитою звільнив його від обов’ язку дотримуватися заяви московських послів у 1634 році про те, що польська Мала Русь не має нічого спільного із царською « всією Руссю ». Тепер цар претендував і на Малу Русь. Відповідно змінили і його титул, щоб уникнути двозначностей 1634 року.
Чи цар і його московське оточення, погодившись на формулу « Великої і Малої Русі », прийняли ідею етнічної споріднености двох Русей як
113 Див. лист Хмельницького від 29 липня( 8 серпня) 1648 року в кн.: Документи Богдана Хмельницького, с. 65. 114 Хмельницький іще раз спробував розіграти тему етнічної споріднености в листі від 29 вересня( 9 жовтня) 1649 року до воєводи Фьодора Арсєньєва, нарікаючи на утиски « православної Русі і віри нашої »( Документи Богдана Хмельницького, с. 143). У листах до царя гетьман використовував звернення « всеа Русии самодержец », але цей факт мало що означає, позаяк у листах до московських адресатів( зокрема в посланні до Арсєньєва) він також уживав повний титул Яна Казимира, в якому короля було названо, серед іншого, « князем руським ». 115 Див. листи Хмельницького в кн.: Документи Богдана Хмельницького, с. 286, 298, 316. 116 Про новий титул царя див. у: Михайло Грушевський, « Велика, Мала і Біла Русь », Україна, 1-2( 1917)? с. 7-19; передрук: Український історичний журнал, 2( 1991), с. 77-85; А. В. Соловьев, « Великая, Малая и Белая Русь », Вопросы истории, 7( і947)> с. 24-38.
274