Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 283
Православний альянс
Православний альянс
Місія Силуяна Мужиловського до Москви на початку
1649 року встановила прямий дипломатичний зв’язок між Московією та
новою козацькою державою, Гетьманщиною - зв’язок, який урешті привів
до Переяславської угоди 1654 року. Як і саме повстання Хмельницького,
ця подія справила революційний вплив на політичну ситуацію в регіоні та
процес націєтворення серед східних слов’ян. Проте наше завдання поля
гає не в тому, щоб якнайглибше зазирнути в довгочасні наслідки угоди, а в
тому, щоб з’ясувати, чи був етнонаціональний чинник від самого початку
частиною дипломатичних розрахунків, а якщо був, то як він вплинув на
перебіг подій.
Контакти між повстанцями та московською владою почали зав’я
зуватися влітку 1648 року з ініціятиви козацького гетьмана. Від самого
початку він просив Московію об’єднати з козаками зусилля у війні проти
Речі Посполитої. Ситуація повторилася напередодні Смоленської війни
1632-1634 років із тією відмінністю, що тепер козаки, а не цар шукали
підтримки в «одновірців». Після поразки 1634 року Московія стала обе
режнішою. Крім того, привид нового повстання під проводом козаків міг
забрести і на територію Московії, спровокувавши новий Смутний час, що
відбивало в московитів охоту відкрито втягуватися в конфлікт. Тож вони
вдалися до компромісної тактики: козаків і повстанців, які хотіли перетну
ти кордон, гостинно приймали в Московії (якось козацьким військам на
віть дозволили здійснити раптовий напад на Велике князівство Литовське
з московської території), але цар не починав нової війни з Річчю Поспо
литою. Лише 1651 року Московія нарешті дозріла до відмови від політики
невтручання у справи Речі Посполитої. Почали навіть готувати скликання
земського собору, який схв алив би вступ у війну, але поразка козацького
війська під Берестечком відсунула ці плани. 1653 року, не зумівши домови
тися про військову допомогу від Османської імперії та втрачаючи підтрим
ку кримського хана, Хмельницький наполіг, щоб московські правителі на
решті визначилися. Восени на спеціяльно скликаному земському соборі
було ухвалено прийняти Хмельницького й козаків «с городами их» (себто
територією Гетьманщини) під «государскую високую руку». В Україну ви
рушило посольство під керівництвом боярина Васілія Бутурліна, щоб при
йняти присягу старшини та рядового козацтва. У січні 1654 року посоль
ство зустрілося з Хмельницьким у Переяславі. Після коротких перемовин,
які не зовсім задовольнили козацьку сторону, було скликано раду, яка мала
формально схвалити підпорядкуван ня козацтва цареві.
269