Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 281

Національна свідомість козацтва
- писав цей невідомий автор98. Ось так козацтво і його гетьмана наново при­
єднували до Саковичевого міту про козацько-князівську Русь, але 1630-ті
роки все-таки не минули безслідно: у віршах згадано й митрополита Петра
Могилу, чия доба вплинула на мислення нового покоління православних
інтелектуалів. Козацького гетьмана славили за виконання для руського
суспільства функцій, що їх раніше приписували Могилі. Приміром, автор
ставив Хмельницькому за заслугу піклування про «обчее добро Росийского
народу», а також звільнення з неволі їхньої матері-церкви, щоб повернути
її «сыном росийскимъ». Русь (або, у грецькій формі, «Росію») у віршах по­
казано як державне утворення на чолі з гетьманом Богданом Хмельниць­
ким, якого представлено не менш могутнім володарем, ніж король Польщі
(Ян II Казимир):
В росийскомъ роде польская булава,
В народе пол(ь)скомъ росийская слава.
Когда король Казимер єсть в Польше Иоанъ,
В Руси єсть гетман Хмелнитцкий Богдан".
Хоча першочергову увагу у вірші приділено гетьманові та Війську За­
порозькому, коли дійшло до етнонаціонального дискурсу, головним героєм
стала «Росія», що фігурувала поруч із іншим національним утворенням -
Польщею. Конфлікт між Руссю і Польщею та його мирне розв’язання - та­
кий лейтмотив вірша, в якому повстання інтерпретовано переважно у дер­
жавно-національних термінах.
Не лише козацькі інтелектуали, а й сам Богдан Хмельницький у листах
до короля Яна Казимира виставляв війну як конфлікт між Руссю і Поль­
щею. У супліці, надісланій королю в лютому 1649 року від імені Війська
Запорозького, гетьман просив повернути «руському народу» церкви, що їх
забрали уніяти. «Назви унії щоб не було», - писав гетьман, бо її не існувало,
коли «з’єдналася Русь з Польщею» (себто на час підписання Люблінської
унії 1569 року). Він також наполягав, щоб київського воєводу було призна­
чено з-поміж людей «руського народу [і щоб він] додержувався грецького
закону»100. У лютому 1652 року Хмельницький попередив короля про мож­
98 Українська поезія. Середина XVII ст., с. 101-104, зокрема с. 104. Див. також: Грушевський,
Історія України-Руси, т. IX, пол. 2, с. 1523-1526, зокрема с. 1526.
99 Українська поезія. Середина XVII ст., с. 102. Див. також: Грушевський, Історія України-
Руси, т. IX, пол. 2, с. 1525.
100 Див.: Документи Богдана Хмельницького, с. 105-106.
19*
2б7