Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Seite 280

6. Чи було «возз’єднання»?
Події другого року повстання принесли козакам визнання їхньої авто­
номної державности в положеннях Зборівської угоди (1649)96. Під багатьма
оглядами ця угода була великим тріюмфом для повстанців, який вони роз­
ділили з руськими шляхтичами. У межах нової козацької держави руські
православна шляхта мала змогу досягти деяких головних цілей своєї ре-
лігійно-політичної програми, які ніколи не було б утілено без козацького
втручання. Серед таких цілей були особливі права для Православної церк­
ви (юдеям, уніятам і членам католицьких релігійних орденів офіційно було
заборонено перебувати на території Гетьманщини). Посади в королівській
адміністрації козацьких воєводств було зарезервовано для шляхтичів із
русько-православних родів. У такий спосіб найважливіша посада київсько­
го воєводи дісталася Адамові Киселю, одному з чільників руської шляхти й
авторові звернення, в якому Волинське, Київське, Брацлавське і Чернігів­
ське воєводства було означено як частини одного історично-адміністратив­
ного регіону. Русько-православна шляхта, звісна річ, не керувала одноосіб­
но новою державою, але в ній знайшли собі місце чимало її представників,
а деякі зробили блискучу кар’єру: православний шляхтич Іван Виговський
досяг посади генерального писаря за Богдана Хмельницького, а після його
смерти 1657 року став гетьманом97.
Виговський або, радше, котрийсь його писар із руської шляхти написав
вірші на укладення Зборівської угоди, які прославляли козацького гетьма­
на у традиціях, що їх започаткував ще Касіян Сакович. У віршах Хмель­
ницького та його родину зображено як наступників св. Володимира.
З синов Владимирових Россія упала -
З Хмельницьких за Богдана на ноги повстала»,
створив окремий Білоруський полк. У 1656-1657 роках гетьман установив протекторат над
містами Слуцьк, Старий Бихов, Пінськ, Мозир і Турів. У жовтні 1657 року Виговський уклав зі
Швецією договір, згідно з яким Берестейське та Новогрудське воєводства визнано за частини
незалежної Козацької держави. Див.: Грушевський, Історія України-Руси, т. IX, пол. 2: Роки
1654-1657, Київ, 1997, с. 961-963,1152-1159,1257-1277; А. Н. Мальцев, Россия и Белоруссия в
середине XVII века, Москва, 1974, с. 19-134, 218-254; Сагановіч, Невядомая вайна, с. 14-82;
Смолій, Степанков, Українська державна ідея, с. 105-107.
96 Опис зборівської кампанії та текст Зборівської угоди див. у: Грушевський, Історія України-
Руси, т. VIII, с. 167-288.
97 Про участь руської шляхти в повстанні Хмельницького див.: Wacław Lipiński, «Stanisław
Michał K rzyczewski. Z dziejów walki szlachty ukraińskiej w szeregach powstańczych pod wodzą
Bohdana Chmielnickiego», Z dziejów Ukrainy, c. 1 4 5 - 5 1 3 . Про діяльність Киселя на посаді
київського воєводи див.: Sysyn, Between Poland and the Ukrainę: The Dilenma of Adam Kysil,
1600-1653, c . 1 7 5 - 2 1 4 -
266