Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 275

Реакція Московії
час означало потвердження їхніх шлюбів, а відтак влиття в московське сус­
пільство інколи в дворянському ранзі85.
Повторне хрещення українських козаків у Московії красномовно свід­
чить, що поки руські православні ієрархи отримували милостиню, наголо­
шуючи в листах до царя та московського патріярха релігійну спорідненість,
сама московська влада аж ніяк не вважала, що вони однієї віри. Навіть
хрещені у належний спосіб православні русини в очах московитів були за­
плямовані своїм підданством неправославному правителеві та щоденними
контактами з неправославними людьми (звісна річ, русини не кликали
священиків наново освячувати ікони у своїх оселях після кожного візи­
ту неправославного гостя, на відміну від московського селянина, що його
описав Олеарій). Як і комуністичні правителі Совєтського Союзу в повоєн­
ну добу, православні правителі Московії після Смути намагалися підтриму­
вати своїх «одновірців» на Заході, водночас захищаючи власне населення
від їхнього згубного впливу. Те, що вважали за бажане з погляду зовніш­
ньополітичної програми, було вкрай небажаним із погляду внутрішньої
політики. Скажімо, московська влада, примушуючи православних русинів
перехрещуватися у власній державі, активно збирала інформацію про їх
переслідування в польсько-литовській Речі Посполитій, пропонуючи до­
помогу й притулок православним ченцям і священикам, які перетинали
московський кордон. Вона навіть спробувала використати цю тактику, щоб
у роки Смоленської війни зробити з українських козаків, які були її ворога­
ми, союзників86.
Як же тоді бути з тезою про етнічну спорідненість, яку висувало львів­
ське братство, та її біблійною інтерпретацією, що її запропонував митро­
полит Борецький у притчі про Йосипа й Веніямина? У цьому питанні пра­
вославні русини мали ще менші шанси бути почутими, ніж у питанні про
релігійну єдність. Хоча в питанні православ’я дві Русі розходилися, вони
принаймні говорили однією релігійною мовою. Коли ж справа заходила
про національну належність, московитам бракувало мови й лексики, щоб
давати раду цьому питанню. У тогочасній московській мові не було термі­
нів не лише для позначення таких руських явищ, як «церковне братство»
й «уніяти», а й на позначення поняття «нація». Вже було зазначено, що
85 Детальніше про повторне хрещення українських козаків у Московії див.: Опарина,
«Украинские казаки в России», с. 34 _ 44 *
86 Див.: Борис Флоря, «Начало Смоленской войны и запорожское казачество», у кн.: Марра
Мипсіі. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя,
Львів - Київ - Нью-Йорк, 19 96, с. 443-450.
2бі