Реакція Московії
Утім, ця згода не надто ослабила підозріливе ставлення Московії до релігії її руських сусідів. Реаґуючи на виклики Реформації та Контрреформації, православні русини намагалися реформувати своє релігійне життя, через що шукали підтримки в Константинополі та Москві. Русинів розчарувала модель реформ, яку пропонував Константинополь, бо їм здавалося, що тамтешній патріярх Кирило Лукарис підпав під надмірний вплив протестантських ідей. Водночас вони не дістали жодної помочі в Москві, де їх уважали за небезпечних єретиків. Типовим проявом такого ставлення був прийом, який московська влада влаштувала руському богослову Лаврентію Зизанію, який, уклавши православний катехізис, 1626 року прибув до Москви з проханням видати його. Зизанія у Москві фактично ув’ язнили. Звинувачений у дотриманні єретичних і неправославних поглядів, він вирішив піти на поступки в питаннях, які викликали підозри щодо чистоти його православної віри. Це не врятувало вже виданий катехізис- майже весь наклад було спалено на вимогу патріярха Філарєта. Оскільки православну віру русинів не вважали за істинно православну, ба навіть християнську, московська влада заборонила ввозити православну богословську літературу з Русі, а деякі книги навіть спалювали83.
Ставлення лідерів московської церкви до православних русинів повністю проявлялося в їхньому наполяганні на повторному хрещенні православних вірян із Речі Посполитої. Православний собор 1620 року прийняв « Указ како изьіскивати и о самех белорусцах », у якому постановляв наново хрестити не лише католиків та протестантів, але й православних русинів, що жили в Московії. Згідно з « Указом » православних русинів, хрещених обливанням водою замість потрійного занурення в купіль, як було заведено у Московії, належало перехрещувати- так само, як католиків, протестантів і уніятів. Цей принцип поширили й на тих, хто не знав, як їх було хрещено, або причащався в неправославних( зокрема унійних) церквах. Прийняти в лоно православ’ я через миропомазання дозволяли тільки тих, кого хрестили, потрійно занурюючи в купіль( без миропомазання). Як наслідок « Указ » призвів до масового перехрещування православних русинів, які перетинали московський кордон і вступали на царську службу протягом 1620-1640-х років. Перед повторним хрещенням новонавернені повинні були читати( або, якщо вони були неписьменні, їм читали) текст присяги,
83 Про московську місію Зизанія та подорож Смотрицького до Константинополя див.: David A. Frick, « Zyzanij and Smotryc’ kyj( Moscow, Constantinople and Kiev): Episodes in Cross-Cultural Misunderstanding », Journal of Ukrainian Studies 17, № 1 / 2( Summer-Winter 1992), c. 67-94. Про спалення « Євангеліяучительного » КирилаТранквіліона-Ставровецького див.: Опарина, Иван Наседка, с. 162-174, 368-429.
259