Вступ
східнослов ’ янську історію від імені модерних націй і показує розвиток домодерних ідентичностей , який виходить поза межі звичної нам східнослов ’ янської тріяди .
Історія як наукова дисципліна постала в епоху націоналізму . Сам цей факт « обтяжив » усі великі наративи тієї доби завданням знаціоналізувати період до 1800 року й у такий спосіб злеґітимізувати злет і тягле існування модерних націй та національних держав . У другій половині XX століття цей підхід було піддано серйозній критиці , передусім з боку « модерністів » - істориків і суспільствознавців , які доводили , що до початку Нового часу націй не існувало2 . У тривалій дискусії модерністів із « примордіялістами » я підтримую перших , але водночас поділяю критику їх із боку « ревізіоністів », які шукають витоків націй у домодерних часах і наголошують етнічне походження модерних націй . Услід за Джоном Армстронґом , Ентоні Смітом , Едріеном Гастинґсом та іншими « ревізіоністами », я вважаю , що витоки модерних націй слід шукати в домодерних національних спільнотах або етносах ( Сміт називає їх ейіпіев3 ). Я використовую означення Едріена Гастинґса : народність - це « група людей , які мають спільну культурну ідентичність і розмовну мову ». Я також поділяю його ширшу дефініцію нації : « набагато самосвідоміша спільнота », яка , будучи « сформована з однієї або кількох народностей і , як правило , ототожнювана за власною літературою ... має або висуває права на політичну ідентичність і автономію як народ , а також контролює певну територію ...» 4 .
Домодерні народи , звісно , відрізнялися від модерних націй , але я доводжу , що ідентичності , пов ’ язані з обома типами спільнот , були результатами схожих проектів творення . У цьому сенсі я згоден із Ентоні Смітом , який стверджує , що складники домодерних « ідентичностей і культур - міти , пам ’ ять , символи та цінності - нерідко можна адаптувати до нових обставин і отримати нові смисли та нові функції » в рамках націєтворчих проектів5 . Характеристики домодерних етносів ( згідно зі Смітом , це колективна назва , спільний міт про походження , спільна історія , осібна культура , зв ’ язок із певною територією та відчуття солідарности ) дуже схожі на
2 Серед найвпливовіших « модерністських » праць останніх кількох десятиліть див .: Ernest Gellner , Nations and Nationalism , Oxford , 1983 ( укр . пер .: Ернест Ґелнер . Нації та націоналізм ; Націоналізм , пер . з англ . Г . Касьянова , Київ , 2003 ); Benedict Anderson , Imagined Communities : Reflections on the Origins and Spread of Nationalism , London , 1983 ( укр . пер .: Бенедикт Андерсон . Уявлені спільноти . Міркування щодо походження й поширення націоналізму , пер . з англ . В . Морозова , Київ , 2001 ); Eric Hobsbawm , Nations and Nationalism since 1780 , Cambridge , 1990 . 3 Див .: Anthony D . Smith , The Ethnic Origins of Nations , Oxford , 1986 . Інша спроба поширити життя націй на домодерні часи : John A . Armstrong , Nations before Nationalism , Chapel Hill , NC , 1982 ; Anthony W . Marx , Faith in Nation : Exclusionary Origins of Nationalism , New York , 2003 . 4 Adrian Hastings , The Construction of Nationhood : Ethnicity , Religion and Nationalism , Cambridge , 1997 , c . 1-4 . 5 Smith , The Ethnic Origins of Nations , c . 3 .
3