Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy

6 . Чи було «возз'єднання»? Швидка зміна царів на московському престолі спонукала до того, що в тогочасній свідомості образ правителя відокремився від образу держа ви. Автор Карамзинського хронографа з приводу воцаріння Васілія Шуй- ського зазначав: «На Москве вора Гришку [Отрєп’єва] Ростригу убили, а на Московском государьстве учинился государь царь и великий князь Ва силий Ивановичь всеа Руси»23. Із цього уривка читач може зробити висно вок, що царі, ба навіть династії можуть приходити й відходити, а Москов ська держава залишається. Еліта, боячися внутрішньої «зради» й ворожого нападу, робила державу, а не конкретного правителя, головним об’єктом своєї лояльности24. Те, що державу розглядали як інститут, окремий від посади царя, було новим кроком у політичній думці Московії. Політичні, історичні та літературні пам’ятки, що з’явилися за часів Смути або відра зу після неї, дають цілий спектр назв, якими сучасники позначали свою державу. На зламі ХУІ-ХУІІ століть Московію зазвичай називали словом «государство», яке мало два значення: з одного боку, правління царя, а з другого - його територіяльні володіння25. Крім терміна «Московское госу дарство» ранньомодерну російську державу також називали «Московское царство», «Росийское государство», «Росийское царство» та «Росийская держава». Усі ці терміни вживали взаємозамінно. Коли ж автори писали про територію та населення, вони вдавалися до таких термінів, як «Росия», «вся Росия», «Великая Росия», «Руская земля» або «Росийская область». Семантичну відмінність між цими термінами і тими, якими позначали Московську державу, видно з такого речення в тогочасній оповіді про намі ри повстанців під орудою Івана Болотнікова (1607): «Всех людей прелстят Росийския области, и Московского государства да доступят»26. У цьому 23 Див. «Из “Карамзинского хронографа”», у кн.: Восстание И. Болотникова. Документы и материалы, Москва, 1959, с. 109-119, зокрема с. 109. 24 «И по се время мало не до конца Росийское царство ему, врагу, предали», - писав сучасник про наміри московських «зрадників»; див. «Новая повесть о преславном российском царстве и великом государстве Московском», Хрестоматия по древней русской литературе, с- 305-312, зокрема с. 307. Повний текст пам’ятки див.: Н. Ф. Доброленкова, Новая повесть о преславном Российском царстве и современная ей агитационная патриотическая письменность, Москва - Ленинград, i960, с. 189-209; пор. також БЛДР, т. 14 (www. pushkinskijdom.ru/Default.aspx?tabid=io866). 25 Див.: Shields Kollmann, «Concepts of Society and Social Identity in Early Modern Russia», у кн.: Religion and Culture in Early Modern Russia and Ukraine, c. 40-41, nop.: Andras Zoltan, «Polskie “państwo” i rosyjskie “gosudarstvo”», Zeszyty naukowe Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Gdańskiego: Filologia rosyjska, № 10 (1982), c. 111-115. 26 Див.: «Из “Иного сказания”», Восстание И. Болотникова, с. 92-103, зокрема с. 92. 238

Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 252