6. Чи було « возз’ єднання »?
кримський хан, якому було вигідне затягування воєнного конфлікту в Речі Посполитій і якого не влаштовувала вирішальна перемога однієї зі сторін, вирішив укласти мир із королем. Подальші переговори завершилися компромісом. Зборівська угода визнавала існування нової Козацької держави( що в історіографії отримала назву Гетьманщини), але обмежувала територію під козацьким контролем і скорочувала чисельність козацького війська до сорока тисяч( деякі очевидці оцінювали величину козацького війська, що стояло під Зборовом, аж у 300 тисяч). Зі свого боку, Річ Посполиту також не влаштовувала досягнута домовленість, накинута королю за несприятливих обставин.
Отже, поновлення війни було тільки питанням часу. Наступна велика битва відбулася влітку 1651 року під Берестечком на Волині. Козаки та їхні союзники татари знову мали добрі шанси перемогти, але хан знову визначив вислід битви, цього разу просто втікши з бойовища. Покинуті на поталу ворожому війську, козаки зазнали великої поразки. Хмельницький зумів відновити сили до осені, зібравши нове військо, яке зійшлося з коронними та литовськими військами біля міста Біла Церква на Наддніпрянщині. Укладена угода істотно урізала територію Гетьманщини та козацький реєстр, але Козацька держава збереглася. 1652 року Хмельницький завдав нового удару, розбивши річпосполитські сили під селом Батіг на Поділлі. А наступного року відбулася битва козацького війська за підтримки кримських татар із армією Речі Посполитої біля села Жванець, яка не була вирішальною6.
Восени 1653 року Хмельницький зі старшиною дійшли висновку, що їм потрібен інший могутній союзник. Татари відіграли вагому роль у перших козацьких перемогах, але виявилися ненадійними. Мало того, ціна, яку Гетьманщина сплатила цьому союзникові, вимірювалася десятками тисяч українських бранців, забраних до Криму в рабство. Хмельницькому довелося рахуватися з антитатарськими настроями свого народу, який почав тікати з України, перетинаючи кордон із Московією й осідаючи в Слобідській Україні. Формально прийнявши османський сюзеренітет у скрутний 1651 рік, Хмельницький не отримав зі Стамбула ніякої військової підтримки. За таких обставин гетьман пожвавив перемовини з царем, спонукаючи московську владу вступити у війну з Річчю Посполитою. Перемовини між
6Як і Смута, повстання Хмельницького дало огром літератури. Докладний аналіз перших років повстання та посилання на найсвіжіші праці з цієї теми див. у англ. пер. синтези Грушевського: Mykhailo Hrushevsky, History ofUkraine-Rus’, ed. Frank E. Sysyn et al., т. VIII та IX, кн. 1, Edmonton- Toronto, 2002-2005.
2 3 2