Від війни до дружби
Зустріч двох Русей відбувалася не тільки у формі вбивств і грабежів, але й через створення нових родин. Після завершення походів деякі козаки залишалися на московській службі, створюючи для органів влади проблему їх соціяльної та релігійної асиміляції. Такі « зустрічі » тривали протягом польського походу 1618 року і Смоленської війни 1632-1634 років. Приєднання до Речі Посполитої Смоленщини та Чернігівщини, які більшу частину XVI століття належали Московії, створило нову ситуацію і дало змогу обом сторонам робити зіставлення5.
У середині XVII століття в Україні вибухнуло повстання під проводом Богдана Хмельницького, яке зумовило ще одну велику « зустріч » московитів і русинів. Як і багато інших козацьких повстань цього періоду, повстання 1648 року почалося зі збройного виступу на Запорозькій Січі. Від інших воно виразно відрізнялося тим, що Хмельницький на самому початку зумів заручитися підтримкою традиційного ворога козаків- кримських татар. Об’ єднане козацько-татарське військо виявилося непереможним для військ Речі Посполитої. У травні 1648 року польська армія зазнала двох нищівних поразок і повністю віддала Наддніпрянщину в руки козаків, повсталих селян і містян. Жертвами народної війни, що розгорілася влітку, стали тисячі поляків, євреїв та руських шляхтичів,- усі ці категорії населення в очах повстанців асоціювалися з польським гнітом. Польське королівство залишилося без регулярного війська, а скликане восени 1648 року ополчення невдовзі зазнало поразки. Козаки в супроводі татар( які не розбирали, де русин, а де нерусин, коли доходило до грабежу та викупу) дійшли до Львова і Замостя, пустивши хвилю паніки аж до Варшави на заході. Сейм, скликаний для виборів нового короля після раптової смерти Владислава IV у травні 1648 року, віддав перевагу кандидатові, якого підтримував Хмельницький,- братові покійного короля, Яну Казимиру. Козаки відступили, принаймні тимчасово.
Воєнні дії поновилися влітку 1649 року. Козацьке військо, підкріплене десятками тисяч повсталих селян, облягло загони Речі Посполитої в містечку Збараж на Волині. А біля містечка Зборів військо під орудою Хмельницького напало на головні сили Речі Посполитої, що під командою самого короля йшли на поміч обложеним, змусивши королівське військо оборонятися. Нова перемога козацького війська здавалася неминучою, але
5 Про участь українських козаків у подіях Смути див.: Татьяна Опарина, « Украинские казаки в России: единоверцы или иноверцы?( Микита Маркушевский против Леонтия Плещеева », Соціум з( Київ, 2003), с. 21-44.
231