Походження слов'янських націй Pokhodzhennia_slovianskykh_natsii_Domoderni_identy | Page 234

«Заспокоєний народ»
Którą była nieboga barzo okopciała,
Kiedy w ludzie uczone ubogą została79.
[Аби, маючи від Бога й Церкви владу,
Стер із Росії відступників сажу,
Бо вона, сердешна, сильно закоптилась,
Серед люду вченого вбогою лишилась.]
Недостатній освітній рівень і зумовлений тим комплекс меншовартос-
ти кидали тінь на православний табір од перших полемічних сутичок через
Берестейську унію. Прибічники унії обіцяли підняти освітній рівень свого
духівництва. Вони взялися за виконання цієї обіцянки, надсилаючи сту­
дентів до папських академій на Заході, а православні тим часом зберігали
«старину». Одні з них, як-от Вишенський, пишалися недостатньою вишу­
каністю русинів, тоді як інші, зокрема Сакович, зрікалися православ’я на
користь унії, а потім унії на користь католицтва, намагаючись спекатися
образу «дурної Русі»80. Автор «Перестороги», православного трактату по­
чатку XVII століття, зайшов так далеко, що занепад старокиївської дер­
жави пояснив відсутністю шкіл та освіти81. Одиноким народом, що його
русини перевершували в культурному плані, були литовці, але навіть цей
випадок стосувався далекого минулого, коли православна Русь навернула
поганських литовських князів до християнства82.
Могила дуже відповідально ставився до підвищення освітнього рівня
своєї церкви: зреформувавши братську школу, він перетворив її на колегію
і зробив знаменитою на весь православний світ освітньою установою. Крім
того, він підтримував друк релігійної літератури, зокрема здійснив перше
видання «Православного сповідання віри». Могила зібрав довкола себе
гурт першокласних православних учених, чим не просто припинив пере­
хід православних інтелектуалів у лави прибічників унії, а й зробив русь­
ке православ’я інтелектуально привабливим віросповіданням. Писання
79 Див.: Anonim, «Mnemosyne sławy, prac i trudów», Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja
ukraińska od końca XVI do początku XVIII wieku. Antologia, red. Rostysław Radyszew’skyj,
Kraków, 1998,4. 2, c. 123-134, зокрема с. 126.
80 Про Саковича див.: David Frick, «“Foolish Rus’”: On Polish Civilization, Ruthenian Self-Hatred,
and Kasijan Sakovyc», Harvard Ukrainian Studies 18, № 3-4 (December 1994), c. 210-248.
81 Див.: «Пересторога», у кн.: Українська література XVII ст., с. 26-27.
82 Про такі декларації руської вищости див.: Игорь Марзалюк, «Великое Княжество Литовское
в исторической памяти белорусов-русинов: от средневековья к модерну», Ab Imperio, № 4
(2004), с. 539-560.
16*
219