« Заспокоєний народ »
заками. Копинського випустили в обмін на його обіцянку утримуватися від використання митрополичого титулу та від втручання в управлінську діяльність Могили. Крім того, козацтво погодилося визнати владу нового митрополита, хоч воно й далі сприймало його як польську маріонетку. Так настав кінець тісної співпраці між козацтвом і православною митрополією. Реаґуючи на зростання конфесіоналізації релігійного життя у Речі Посполитій, Могила зумів зміцнити владу єпископів у церкві, покращити дисципліну духівництва та зменшити вплив світських елементів, який завжди засуджував. Не дивно, що до цих елементів належали козаки й містяни. Такі зміни в керівництві, правовому статусі, політичній орієнтації та соціяльній базі православної церкви справили глибокий вплив на протонаціональний дискурс, який розвивали київські автори, і на модель руської нації, яка випливала з цього дискурсу76.
Добрий приклад нових віянь у поглядах православних інтелектуалів дають два панегіристи, які оспівували прибуття Могили до Києва. Культурна орієнтація нового керівництва церкви відобразилася вже в тому факті, що один із панегіристів був русином, а другий- поляком. Обоє радо вітали Могилу в Києві як нового керманича Русі та наступника середньовічних київських князів, зокрема Ярослава Мудрого, будівничого собору св. Софії, який відібрали у прибічників унії якраз напередодні приїзду Могили. Панегірик руською мовою, поданий новому митрополитові від імені друкарні Києво-Печерської лаври, що була оплотом Могили, мабуть, найліпше вхопив нові віяння у протонаціональному дискурсі. Він починався із віршів про герб Могили, в яких наголошувалося, що митрополит був не тільки шляхетських коренів, а й походив із родини правителів. Такий вступ різко контрастував із віршами Саковича на смерть гетьмана Сагайдачного, в яких на початку описано герб Війська Запорозького. В панегірику на
76 Про вплив конфесіоналізації на культурні процеси в ранньомодерній Европі див.: Heinz Schilling, « Confessionalisation and the Rise of Religious and Cultural Frontiers in Early Modern Europe », у кн.: Frontiers of Faith: Religious Exchange and the Constitution of Religious Identities, 1400-1750, ed. E. Andor, I. G. Toth, Budapest, 2001, c. 21-36. Про релігійні реформи Могили див.: Georges Florovsky, Ways of Russian Theology, ч. і, Belmont, Mass., 1979, c. 64-85( Георгий Флоровский, Пути русского богословия, ч. і, Москва, 2009, с. 64-81); Ivan Wlasowsky, Outline History of the Ukrainian Orthodox Church, т. II, XVII Century, New York, 1979, c. 74-103; Paul Meyendorff, « The Liturgical Reforms of Peter Mogila: A New Look », St. Vladimir’ s Theological Quarterly 29( 1985), № 2, c. 101-114; Francis J. Thomson, « Peter Mogila’ s Ecclesiastical Reforms and the Ukrainian Contribution to Russian Culture: A Critique of Georges Florovsky’ s Theory of“ the Pseudomorphosis of Orthodoxy”», Slavica Gandensia 20( 1993), c. 67-119.
16-15-569 217